До кривавих подій на Сході мешканець Тернопільщини Микола Озарук жив звичайним розміреним життям у рідному селі Носів Підгаєцького району. Займався будівництвом, вів господарство, захоплювався нумерологією і астрологією, і навіть ходив у “власний тир” посріляти. Адже ще дитинства мрів стати військовим, та життя склалося інакше. А коли за власними астрологічними дослідженнями ще у 2008 році передбачив події на Майдані та російську агресію, зрозумів: потрібно готуватися до найгіршого. І тут військові навики стали чоловікові у пригоді. Микола Озарук не чекав повісти в армію, а з початком мобілізації пішов на Схід добровольцем.
Сьогодні чоловік повернувся додому, щоб хоч трохи відпочити, набратися сил та поремонтувати збро.
Тому про умови виживання в АТО і про реалії подій на Донбасі знає не з чуток. До цього часу Микола Озарчук вже тричі у боях зустрічався з ворогом. Над головою свистіли кулі, від ворожих пострілів падали мертві побратими, смерть і сама зазирала в очі сміливцю – куля снайпера вцілила бійцю прямо в голову, від фатальних наслідків врятувала каска.
“6 липня ми приїхали у Артемівськ, на той час я вже був бійцем батальйону “Донбас”. А першій бій мали 18 липня. З нас: 4 – вбитих, 2- пропали безвісти і 10- поранених. Перший бій був найтяжчий, але перший бій – це головне. Бо ж хлопці ще не навчені, а вчаться на власних помилках, а вже потім здобувають певний військовий досвід. Метрів три від мене розірвалась граната і поранила одного з наших. Я його ледь врятував, бинтував, але кров била фонтаном і то була тяжка справа. Також у першому бою в мене поцілив снайпер і влучив прямо в голову. Удар був такої сили, що мене відкинуло на пару метрів, кров залила лице. Всі думали, що я загинув, але від смерті врятувала каска і те, що я ношу її непристебнотою. Потім у мене гуля була на голові від того удару, така, що я не міг надягнути каски”, – розповідає військовий.
Продірявлену каску Микола Озарук зашив і далі рятується нею від ворожих куль.
“Це мій талісман, я ношу його з собою і рахую, що я щасливий людина”, – говорить чоловік.
Щасливий, адже як писав Іван Багряний : “Сміливі завжди мають щастя”. Проте менш пощастило бійцю АТО з транспортною міліцією, коли той повертався додому. У Павлограді, чоловіка за те, що у нього була зброя, без жодної перевірки документів зняли з поїзда.
“Мене півгодини тримали на пероні в одних лише трусах,бо я якраз відпочивав в поїзді, і навіть не думали глянути на мої документи, поки не прийде “начальство”. Не давали навіть води попити, таксамо тричі просив послабити мені кайданки, а їх натомість затискали сильніше. До полонених на допиті я відносився краще, ніж до мене міліція”, – розповідає Микола Озарук.
Зрештою, вирішивши усі непорозуміння, герой АТО повернувся додому. Проте. ненадовго. Трошки відпочити, підремонтувати зброю і далі на фронт.
Христина Салій, “Місто”
