17 серпня відзначають 365-ту річницю Зборівської битви. Це переможна битва української козацької армії, яку очолював Богдан Хмельницький, над коронним військом під командуванням короля Яна II Казимира. Відбувалась вона 15 — 16 серпня 1649 року. Відзначили битву народним віче «Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни».
Колона учасників відзначення 365-ї річниці Зборівської битви формувалася біля па’мятника Тарасу Шевченку, після покладання квітів Кобзарю вирушила до Великої козацької могили, де відбулося Народне віче. Дорогою також поклали квіти до пам’ятника Богдану Хмельницькому.
Біля Козацької могили відслужити панахиду за козаками, які поклали життя в боротьбі за незалежну Соборну Українську державу. Після молитви до присутніх звернулися представники влади області та Зборівського району.
Довідково:
Зборівська битва (15 серпня — 16 серпня 1649 року) — переможна битва української армії, яку очолював Богдан Хмельницький, з коронним військом під командуванням короля Яна Казимира ІІ.
В 1648 р. козаки під проводом Богдана Хмельницького підняли повстання проти Польщі. Після проведення успішної військової кампанії 1648 року українська сторона, як і польська, готувалась до наступальних операцій. Богдан Хмельницький навесні 1649 року оголошує мобілізацію до українського війська, надсилає послів на Дон та у Крим з проханням про допомогу в боротьбі з поляками. Українське козацьке військо у червні 1649 року розпочало наступ у двох напрямках: основні сили під проводом Богдана Хмельницького йшли на Захід, а частина козацьких полків на чолі з полковником Михайлом Станіславом Кричевським виступила на Полісся, щоб запобігти фланговому удару литовського війська. На допомогу Хмельницькому прибув загін кримських татар на чолі з ханом Іслям-Гераєм ІІІ.
В червні 1649 року козаки завдали поразки передовим частинам польської армії, які очолював Ярема Вишневецький, і оточили залишки ворожих військ у фортеці Збараж. На підмогу обложеним з-під Любліна вирушило 30-тисячне військо, очолюване королем Яном II Казимиром.
Дізнавшись про це через розвідників, Хмельницький, для продовження облоги фортеці залишив частину військ під командуванням генерального обозного Івана Черняти під Збаражем, а сам з головними силами виступив назустріч королівській армії. Основні сили українських і польських військ зустрілися під Зборовом на річці Стрипі.
15 серпня, під час переправи через Стрипу, Коронне військо зненацька атакували козаки. Армія Яна Казимира не була готовою до бою. Втративши у бою близько 4 тисяч чоловік, польський король, німецькі найманці та артилерія переправилися через Стрипу і розпочали будувати табір. Місце для табору було вдалим для оборони. Стрипа загороджувала війська короля з трьох боків, а три мости з’єднували польський табір зі стародавніми оборонними спорудами Зборова.
В ніч з 15 на 16 серпня, Коронні війська збудували ряд земляних укріплень у найбільш незахищених частинах табору. Однак до ранку так і не вдалося закінчити вал у північній його частині. Вранці козаки атакували табір у цьому місці та місто Зборів. Вони прорвалися у табір і в місто, однак закріпитися тут не змогли.
Наступну атаку розпочали татари. Земляні вали не змогли зупинити наступу, і козаки разом з татарами вдерлися до табору. Завдяки контратаці німецьких найманців королю вдалося запобігти розгрому. У цей час ситуація в польському таборі стала критичною. Нестача людей і провіанту не давала надії на утримання позицій, не кажучи вже про перемогу. Ян Казимир розпочав переговори з ханом. Не зацікавлений у перемозі й посиленні Хмельницького, кримський хан пішов на переговори і уклав угоду з польським королем, який пообіцяв татарам виплатити велику суму упоминків і дозволив брати мясир та грабувати українські землі на шляху до Криму.
Не маючи можливості одночасно воювати проти польських військ і татар, Хмельницький під тиском хана змушений був почати переговори і укласти з польським королем договір, що дістав назву Зборівського.
Обговорення