-Це була дієва людина, каже його земляк Василь Івасечко:
– Коли Кучмівська загроза була він став у ряди “Україна без Кучми”. коли заходи були патріотичного спрямування, Андрій завжди був там. Певно це передалось йому з генами. Людина з великою букви. Таких не має. Та московська наволоч нищить цвіт української нації. Андрій поїхав добровольцем, щоб захистити українську державу. Бо для нього і Глибочок, і Тернопіль, Київ і Донецьк – це українська земля. Андрій був такою людиною, що став на її захист.
Ігор Крочак розповідає, що у Андрія на першому місці була Україна:
– З Андрієм я знайомий дуже давно. Ще з 2000 років. Тоді була така акція “Україна без Кучми”. УНА_УНСО брала в цьому активну участь. Андрій був у середній віковій групі. А ми з Ігорем Аркушею у старшій. Андрій був дуже спокійний, виважений. Я 49-літній можу і деколи посваритись, а Андрій дуже спокіний, твердий у своїх переконаннях, знає що йому потрібно. Це людина, в якої все було свідомо. Він розум і серцем розумів, що у нього Україна найвище що може бути. Він пройшов весь Майдан – від початку до кінця.
Ігор Аркуша:
– Я знаю Андрія як Світляка. Світлий такий. Він був скромний, не любив показухи.
Володимир Курило розповів, що завдяки Світляку має кличку “Француз”:
– Зі Світляком познайомився у 2001 році. Коли разом з УНА-УНСО їхали на свято весни. Андрій подарував мені кокарду-беретку і сказав, що це з французького легіону. Після того мене звуть “Француз”. Він був прикладом вольової людини, яка добивається свої цілі. Він народився унсовцем і помер унсовцем. Ту варто згадати слова маршу УНСО – “краще померти в бою, ніж жити псом”.
Обговорення