На Тернопільщині, 10 серпня, відтворили один із найзапекліших боїв Першої світової війни між Січовими стрільцями у складі австро-угорської коаліції та російською імперською армією. Захід приурочили 100-річчю заснування Легіону Українських Січових Стрільців та 98-річниці боїв на «Лисоні».
— Ми традиційно проводимо заходи на горі Лисоня, де велись бої за Україну і де встановлений хрест скорботи і слави у знак світлої пам’яті українських січових стрільців, — зазначив заступник голови Бережанської районної ради Роман Висоцький. — Ініціативу проведення творчої програми взяли на себе львів’яни — учасники ГО «Українська галицька асамблея». Ми у свою чергу відповідальні за підготовчі роботи. Особливу увагу приділимо забезпеченню відповідного стану доріг, а також заходам безпеки.
Загалом, заходи до 100-річчя створення Легіону Січових Стрільців продовжуватимуться до вересня. Вони включатимуть виставки та освітні проекти. Також у планах організаторів – облаштування гори «Лисоня».
Під час віче-реквієму всечесні отці конфесій Бережанського району відправили поминальну літургію. Опісля учасники театру Бережанського районного будинку народної творчості показали театралізований пролог. Наприкінці дійства із концертною програмою виступив Львівський чоловічий хор «Гомін». Гостей частували стравами польової кухні – кулішем та узваром.
«Ми мали змогу спостерігати відтворення подій Першої світової війни у рекрнструкції. Це надзвичайно актуально у наш час, коли на Сході не припиняються бої, – зазначив житель Бережан Олег Павлів. – Такі заходи потрібні насамперед для патріотичного виховання нашої молоді. Адже формування свідомого українця приведе до побудови міцної держави».
Довідково: формування Легіону Українських Січових Стрільців відбулося в серпні-вересні 1914 року. Його ядро склали активісти січового, сокольського і пластового рухів, гімназисти та студенти. До первісного командного складу увійшло 16 кадрових старшин-українців австрійської армії: М.Баран, Г.Коссак, С.Горук, В.Дідушок, Д.Вітовський та ін. Командиром був призначений отаман Т.Рожанковський, згодом — поручник М.Галущинський. Легіон складався з двох куренів (командири — сотники: М.Волошин та Г.Коссак) і одного півкуреня (командир — отаман С.Шухевич). Бойове хрещення легіонерів відбулося наприкінці вересня 1914 в боях з російськими козачими частинами. Узимку 1914—15 стрільці несли охоронну й розвідувальну службу в районі Верецького і Ужоцького перевалів. У березні 1915 року легіон був поділений на два окремих курені, які підпорядковували двом австрійським бригадам 55-ої дивізії генерала Г.Фляйшмана. У їх складі стрільці досягли першого успіху: в ході боїв на горі Маківка 29 квітня — 3 травня 1915 року були зупинені й відкинуті назад частини російської армії. Згодом легіон брав участь у боях під містами Болехів і Галич, селами Завадів на Львівщині та Семиківці (нині село Теребовлянського району Тернопільської області).
Під час Брусиловського прориву російської армії влітку 1916 року полк УСС (47 старшин і 1685 стрільців) прикривав стратегічний напрямок на Бережани (на горі Лисоня в межиріччі річок Золота Липа і Цехівка).
Після укладення Брестського мирного договору УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918 року Легіон УСС у складі австро-німецьких військ розпочав похід у Наддніпрянську Україну за маршрутом Жмеринка—Бірзула (нині м. Котовськ Одеської обл.)—Херсон—Нікополь—Олександрівськ (нині м. Запоріжжя). З кінця березня він входив до військ. групи архікнязя Вільгельма фон Габсбурга-Льотрінгена (полк. Василя Вишиваного), який став командиром легіону. Перебуваючи в Олександрівську, а згодом на Херсонщині, стрільці майже не брали участі в бойових операціях, оскільки відмовилися проводити каральні акції проти українського селянства. Натомість велику увагу приділяли культурно-освітній роботі серед місцевого населення. У жовтні 1918 року легіон було переведено до Чернівців. Після проголошення у листопаді цього ж року Західноукраїнської Народної Республіки легіон передислокувався до Львова. Пізніше він став ядром Української Галицької армії.
