Був би у нас в Украіні серйозний політичний журнал , статтю дав би туда, бо це не формат соцмережі .
Тому пишу тут. “Геополітична м’ясорубка” – про що насправді домовилися Сі, Трамп і Путін.
Чекав, що ж скаже китайський лідер на зустрічі з Путіним, мав свій прогноз .. і не помилився.
Більшість аналітиків , зараз поверхнево пише, що Сі та Пу домовилися про Україну, аби продовжувати війну.
Ні.
Насправді все набагато цинічніше.
Щоб зрозуміти суть, треба подивитися на крок назад — на зустріч Сі з Трампом.
Слабкість США та амбіції Пекіна
На зустрічі з Трампом Сі Цзіньпін чітко і кілька разів повторив: «Ми, як дві наддержави, маємо…».
Сигнал був прямим: світ тепер належить нам, і саме Китай та США будуть усе вирішувати.
Трамп натомість проявив повну безпорадність і з усім погоджувався. Сі чітко зафіксував: Трамп йому не перешкода, а США на міжнародній арені слабкі як ніколи. Фактично, Пекіну розв’язали руки.
Приниження «північного друга»
Одразу після Вашингтона Сі запросив до себе Путіна.
Для відведення очей підписали купу другорядних паперів про культуру та освіту, а для реального бізнесу — документи про збільшення прокачування російських енергоресурсів за безцінь.
Але головне — політичний ляпас.
Сі потрібен був Путін лише для того, щоб в обличчя йому сказати: “відтепер світ багатополярний.
У перекладі з дипломатичної це означало: «Ти, мій північний друг, більше не є глобальним лідером і не маєш права мені щось вказувати. Твій час скінчився. Твій полюс тепер — це підпорядкування Китаю».
Показово, що Путін у своїй промові взагалі побоявся вживати слово «багатополярний» і просто говорив ні про що.
Вищий пілотаж цинізму Пекіна: що це означає для України?
Стратегічна задача Китаю — максимально ослабити Росію. І тут криється найстрашніший цинізм: Китаю вигідно, щоб ця війна тривала якнайдовше.
Пекіну не потрібна швидка перемога Росії (бо сильна РФ знову виростить імперські зуби).
Пекіну не потрібен і швидкий розвал РФ (бо це хаос, ризик втрати централізованого контролю над ядерною зброєю, в головне – що рос.компаніі, які під китайським контролем можуть рухнути в такому безладі).
Їм потрібен ідеальний для них баланс: тривала, виснажлива війна, де Україна своєю кров’ю та силами в нуль перемелює військовий і фінансовий потенціал Кремля.
Поки Росія стікає кров’ю, вона стає абсолютно безпорадною перед Китаєм.
Економічна пастка на майбутнє
План Китаю розписаний на десятиліття вперед і ділиться на два етапи:
- Поглинання РФ: Без жодного пострілу, суто «м’якою силою» та економічною експансією забрати основні стратегічні ресурси та надра Росії під повний контроль китайських компаній. Знекровлена санкціями Москва сама все віддасть.
- Наступний крок: Як тільки Китай перетравить Росію, він застосує ту саму тактику «м’якої сили» та фінансового проникнення до інших східних європейських в потім і західно європейських країн.
І до України в тому числі — через примусовий викуп стратегічних активів під час нашої повоєнної відбудови, коли ми гостро потребуватимемо грошей.
Головне питання: коли закінчиться війна?
Путін виявився настільки недальноглядним політиком, що загнав себе у глухий кут. Він буде воювати, поки не здохне або поки його не приберуть свої ж.
Хороше в цьому лише одне: ми є свідками стрімкого руйнування Російської Федерації.
Але парадокс у тому, що руйнується вона не через внутрішню революцію, а через те, що її живцем і з потрохами поглинає Китай.
Намагаючись втекти від вигаданої «залежності від Заходу», Кремль підписав собі вирок на тотальну колонізацію Пекіном.
А нам поки ще воювати та іх бити.
Пекін не буде заважати Украіні імпортувати критичні матеріали, а вартість на них навіть знизиться
Так виглядає обличчя найпотужнього в цьому світі.
Олександ Носов
