Запам’ятаймо це iм’я: Святослав Морозов… Його шлях у велике мистецтво тiльки-но починається, а вiн уже потужно заявив про себе як про особистiсть мислячу i самобутню в українському малярствi ХХI столiття… Сталося це у серпнi 2025 року, коли у Центральному будинку художника Нацiональної спiлки художникiв України вiдбувався Всеукраїнський культурно-мистецький проєкт «Мистецтво тисячолiть. Україна в пошуках витокiв», присвячений 175-рiччю видатного археолога Вiкентiя Хвойки – дослiдника, який допомiг свiтовi почути про Трипiлля.
Серед експозицiї була представлена дипломна робота випускника кафедри образотворчого i декоративно-прикладного мистецтва та реставрацiї творiв мистецтва Кам’янець-Подiльського нацiонального унiверситету iм. I. Огiєнка та майбутнього магiстранта Святослава Морозова «Код руху», яка, як мовиться, наробила галасу в мистецькiй спiльнотi новизною пiдходу до осмислення iсторичної дiйсностi українського народу, його нацiональної самобутностi, отримала немало схвальних оцiнок.
Згодом з’явиться з-пiд його пензля дивовижна серiя робiт, на яку звернуть увагу маститi художники, численнi шанувальники живопису. Але в переддень Великодня-2026 мова про писанки. Ну, здавалося б, не чоловiче то ремесло писанкарське. Але стежачи за його старанням осягнути i цей жанр народного мистецтва, насмiлюся напророчити нашому земляковi, творчi крила якого вперше розпустилися над мальовничим селом Кривче, Святославу Морозову i писанковий шлях.
Днями вiн подiлився в мережi, як сам каже, справою, яка має для нього «глибоке особисте й культурне значIння», i це його зiзнання одразу зацiкавило: що ж такого особливого в тiй «справi»? Знайомимось ближче, цiкавлюся саме «чоловiчими» писанками.
– Тривалий час менi не вдавалося знайти автентичних зразкiв писанок iз мого рiдного села Кривче. Вiдомостi про них або не збереглися, або не були належно зафiксованi. Саме це стало поштовхом до рiшення: якщо зразки не дiйшли до нас у завершеному виглядi, їх можна спробувати вiдновити через реконструкцiю та iнтерпретацiю, – розповiдає спiвбесiдник.
Протягом двох рокiв Святослав працював iз науковими й популярними джерелами, що стосуються традицiйної культури Борщiвщини та ширше – Захiдного Подiлля. Особливу увагу звертав на орнаменти й символiку, притаманнi мiсцевiй вишивцi, ткацтву й килимарству, адже саме цi види мистецтва найкраще зберегли архаїчну орнаментальну мову. На цiй основi здiйснив спробу переосмислення мотивiв i перенесення їх у площину писанкарства з урахуванням локального колориту Кривчого.
У результатi створено 16 ескiзiв писанок, iз яких на сьогоднi реалiзовано 7. Робота триває: поступово допрацьовуються як новi композицiї, так i вже виконанi зразки. Митець вiддає перевагу бджолиному воску й анiлiновим барвникам. Створивши графiчнi начерки, навiть оригiнальнi назви придумує кожному майбутньому витворовi. Ось, для прикладу, кiлька: «Соляриця», «Водяниця-Циганиця», «Завиткова», «Лiлiя», «Вiчнiсть»…
…Через кiлька днiв на родинний пасхальний кошик, у якому вперше неодмiнно будуть писанки Святослава Морозова, з кропила сiльського священика упаде на них кiлька крапель свяченої води… Благослови, Господи, тi нехитрi труди на щасливу мистецьку долю цiкавого, вдумливого, наполегливого, окриленого й свiтлого молодого митця з пiвнiчного кривченського пагорба над Циганкою, притокою Нiчлави, що несе свої води до Днiстра…
Степан Татарський, спецiальний кореспондент газети «Сiльський господар» на Борщiвщинi.
Свiтлини з альбому Святослава Морозова.
Читайте також: На Тернопільщині відроджують унікальні писанки села Кривче
