У Тернополі на площі біля Архикатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці відбулося традиційне великоднє дійство — водіння гаївок. У понеділок, 13 квітня, попри сучасний ритм життя, близько 40 тернополян різного віку зібралися, щоб віддати шану давнім українським традиціям. Про подію розповіло Суспільне Тернопіль.
Відродження традиції: від експедицій до міських площ
Організаторами заходу виступили учасники культурно-просвітницького товариства «Вертеп». Як зазначає членкиня товариства Оксана Гребеняк, історія цих гаївок у Тернополі триває ще з 1989 року. Тоді молоді активісти їздили селами області, записуючи автентичні тексти та рухи від старожилів, щоб згодом повернути цю живу спадщину на вулиці міст.
Для сучасних батьків водіння гаївок — це не лише релігійний ритуал, а й спосіб патріотичного виховання. За словами пані Оксани, ігрова форма допомагає відірвати дітей від гаджетів та «посіяти зерна любові до України та Бога».
Улюблені забави тернопільської молоді
Цьогорічне свято об’єднало як класичні хороводи, так і рухливі ігрові гаївки, які найбільше до вподоби дітям та підліткам. Учасники виділили кілька найпопулярніших творів:
«Ми сухого плота йдемо» — хороводна гра з вибором пари.
«Котик і мишка» — динамічна ігрова забава, що вимагає спритності.
«Вже весна воскресла» — патріотична гаївка, яку легко вести великим колом.
«Зельман» та «Вон хлопці, вон» — традиційні ігри, які особливо полюбляє молодь за їхню енергійність.
Спадщина в цифровому форматі
Цікаво, що автентичні гаївки Тернопільщини, які збиралися десятиліттями, тепер мають нове життя. Раніше родинний гурт «Зерно» озвучив ці записи, зроблені «Вертепом» ще у 1990-х роках, щоб кожен міг навчитися правильно співати та водити ці весняні забави.
Участь у таких заходах 14-річної Вікторії Яреми та інших представників молодого покоління свідчить про те, що зв’язок між поколіннями — від бабусі до онуки — залишається міцним, а українська культура продовжує жити в самому серці міста.



Читайте також: Обливаний понеділок: давня магія води та сучасні традиції























