Від суботи Тернопільщина втратила шістьох захисників України. Четверо військовослужбовців тривалий час вважалися зниклими безвісти – від кількох місяців до понад року.
Стрілець-снайпер з Ладичина понад півроку вважався зниклим безвісти
Андрій Петрович Нога, 1991 року народження, житель села Ладичин Микулинецької територіальної громади, загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи свободу і незалежність держави. Старший солдат проходив службу стрільцем-снайпером у десантно-штурмовому підрозділі, був призваний до лав Збройних Сил України по мобілізації.
З липня 2025 року Андрій вважався зниклим безвісти, і весь цей час рідні, близькі, односельці жили надією, молилися та вірили в диво. На жаль, тепер є офіційне підтвердження загибелі. Він мужньо виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі та українському народові. Це невимовна втрата для родини, для села і всієї громади. Андрій назавжди залишиться в пам’яті як Герой, який віддав найцінніше – своє життя за Україну.
Зустріч траурного кортежу із тілом полеглого воїна відбулася 9 лютого 2026 року, орієнтовний час зустрічі – 14:30 в селищі Микулинці біля перехрестя в сторону села Ладичин, маршрут кортежу: Тернопіль-Микулинці-Конопківка-Ладичин. Панахида за упокій душі Андрія відбулася 9 лютого о 18:00 годині. Похорон – 10 лютого о 12:00 годині.
Двоє загиблих з Козівської громади
Голова Козівської селищної ради Сергій Добалюк повідомив про загибель двох захисників.
Олександр Сергійович Черненко, 10.04.1993 року народження, уродженець міста Ізюм Харківської області, загинув 28 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Олексіївка Сумської області. Донедавна військовий вважався зниклим безвісти.
Петро Степанович Душа, 1971 року народження, житель Козівської громади, загинув 5 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області. Військовослужбовець понад рік вважався зниклим безвісти. Скорботна звістка вкотре сколихнула громаду.
Старший водій з Гумнисок загинув під Бахмутом
Ігор Вікторович Балук, 27.09.1988 року народження, мешканець села Гумниська Теребовлянської міської ради, загинув 21 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини – внаслідок мінометного обстрілу противником та бойових дій у районі міста Бахмут Донецької області.
Солдат був мобілізований на військову службу 3 травня 2023 року, проходив службу на посаді старшого водія аеромобільного відділення. Він був єдиним сином у матері. Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти, і лише зараз офіційно підтверджено його загибель.
На жаль, війна надзвичайно жорстока. Вона не жаліє нікого. Вже майже 12 років Україна оплакує своїх синів і доньок, а останнім часом втрати лише зростають. Щотижня Теребовлянська громада отримує чорні звістки з фронту. Інформацію про зустріч домовини з тілом військовослужбовця та чин його похорону буде повідомлено згодом.
Двічі поранений захисник з Кровинки
Петро Богданович Головатий, 09.07.1970 року народження, мешканець села Кровинка Теребовлянської міської ради, відійшов у вічність 10 лютого 2026 року. Він проходив службу в лавах Національної гвардії України. Захищати Батьківщину він пішов на початку повномасштабного вторгнення. Перебував у найгарячіших точках фронту – «на нулі». Двічі зазнав важких поранень. У 2023 році був демобілізований.
У Петра Головатого залишилися дружина, двоє синів, батько та двоє внуків. Парастас за покійним відбувся 10 лютого о 19:00 годині за адресою село Кровинка, вулиця Слобода, 115. Чин похорону захисника відбудеться 11 лютого о 13:00 годині за цією ж адресою.
Майор з Кременця
Микола Іванович Юрченко, 1975 року народження, житель міста Кременець, майор, помер 3 лютого 2026 року. Зустріч військовослужбовця відбулася 11 лютого о 11:30 годині біля Трьох Валетів. О 12:00 годині у Соборі Преображення Господнього розпочався чин похорону. Поховання відбудеться на Калинівському кладовищі.
Раніше ми писали про те, що на Тернопільщину від середи прийшло 10 сумних звісток.
