Сьогодні, 5 січня, християни відзначають Навечір’я Богоявлення, яке в народі часто називають Хрещенським Святвечором. Це особливий день приготування до одного з найдавніших і найглибших за змістом свят церковного року – Хрещення Господнього.
Саме слово навечір’я означає переддень великого церковного торжества. За богослужбовою традицією цей день має стриманий, зосереджений характер і закликає вірян до посту, молитви та внутрішнього очищення.
Церковні історики зазначають, що Різдвяний і Хрещенський Святвечори мають багато спільного. До кінця IV століття події Різдва Христового і Богоявлення святкувалися в один день. Згодом Різдво було виокремлене в окреме свято, аби чіткіше підкреслити тайну воплочення Сина Божого і водночас відмежувати християнське богослов’я від язичницьких культів.
За церковним уставом, саме у Навечір’я Богоявлення після Божественної літургії святителя Василія Великого звершується чин Великого освячення води. Цей чин відбувається двічі – у Святвечір і в сам день Богоявлення – що підкреслює його особливу значущість.
Освячена вода, яку в церковній традиції називають агіасмою, вважається великою святинею. Віряни з благоговінням беруть її до своїх домівок, окроплюють оселі, моляться за родину і з вірою споживають її на зцілення душі й тіла.
У богословському розумінні освячення води символізує оновлення всього створіння, адже саме у водах Йордану Господь Ісус Христос освятив природу води і явив світові Пресвяту Трійцю.
Після повернення з храму родина традиційно сідає до скромної святої вечері, яка має молитовний, а не святковий характер. Цей вечір – не про гучні застілля, а про тишу, вдячність і очікування великого празника.
У ці дні також збереглася традиція відвідин рідних і близьких, коли через колядки та щедрівки люди діляться радістю свята і благословенням Богоявлення.
Навечір’я Хрещення Господнього – це час, коли тиша стає молитвою, а вода – знаком Божої присутності серед людей.

Читайте також: На Тернопільщині упокоївся протоієрей УГКЦ Олексій Полівчак


















