Різдвяний павук та дідух залишаються одними з найдавніших різдвяних оберегів української культури. У Бережанах на Тернопільщині майстрині Олена Різник і Віта Білоус не лише виготовляють традиційні прикраси з соломи, а й навчають цього інших, проводячи майстеркласи. Про значення оберегів і техніку їх створення вони розповіли Суспільному.
Майстрині мають власну етномайстерню, де знайомлять охочих із традиційним соломоплетінням. Віта Білоус розповідає, що свого першого різдвяного павука зробила два роки тому, користуючись відеоінструкціями.
«На той час у мене не було поняття, як правильно робити павука. Робила, як було в інструкції. А тепер розумію, що павука можна скласти такого, як хочеш. Головне — має бути октаедр центральний, а до нього кріпляться інші. На виготовлення одного павука потрібно приблизно годину, може бути й більше. Все залежить від того, наскільки багатим вдасться павук».
Солому для оберегів заготовляють ще влітку. Перед роботою її ріжуть на шматки різної довжини. Для виготовлення павука потрібні солома, нитки, голки та ножиці.
«На майстеркласи ми бермо вже заздалегідь заготовлену солому, нарізану на шматки різних розмірів — є велика, є меншого розміру. Також нам потрібні голки, у мене 18 сантиметрів довжиною, а також є менші, все залежить від розміру соломин. Нитки, якими будемо приплітати все, можуть бути різними, головне, аби були міцними. І також гострі ножиці», — говорить Віта.
Основою різдвяного павука є октаедр — двостороння піраміда з 12 соломин. Процес виготовлення показує майстриня Олена Різник.
«Спочатку беремо три соломинки, населяємо і зав’язуємо два вузлики. Не потрібно дуже сильно зав’язувати, бо треба, щоб соломинки рухались. Якщо дуже сильно зв’яжемо, вони будуть тріскати».
Далі до основи поетапно додають інші соломинки, формуючи ромб, трапецію і зрештою октаедр.
«Коли маємо ромб, беремо ще дві соломинки, і в нас уже утворюється трапеція.
…І тепер нам залишилося прив’язати ще одну соломинку, щоб зв’язати до купи цей човник і утворити октаедр».
За словами Олени Різник, павук має глибоке символічне значення:
«Павук — це різдвяний ткач, так його в народі називають. Наші предки вірили, він сплів Всесвіт отими своїми лапками, а павутина — це і є Всесвіт. Так, за повір’ями, починався світ».
Під час роботи над павуком майстрині, за їхніми словами, загадують бажання:
«Працюючи над павуком, загадуємо щось гарне. Зараз всі одне загадуємо, щоб якнайшвидше була перемога і щоб наші хлопці повернулися додому».
Майстеркласи з виготовлення різдвяних оберегів стають дедалі популярнішими.
«Зараз люди стали більш свідомими, хочуть повернути всі традиції, згадати, як колись робили павуки і дідухи, як, власне, то Різдво відбувалося колись», — каже Віта Білоус.
За її словами, кожен учасник створює унікальний виріб:
«Кожна людина на майстеркласі робить павук, як ми кажемо, своєї мрії».
Традиційно різдвяного павука вішають у куті кімнати.
«Він висить цілий рік і його функція — гарно рухатися й збирати негативну енергетику, щоб у хаті був мир і спокій. За рік ви його спалите і виготовите нового павучка».
Окрім павуків, майстрині виготовляють і дідухи. Олена Різник пояснює, що раніше їх не створювали спеціально — використовували перший сніп жита, заготовлений улітку.
«В давнину дідуха спеціально ніхто не виготовляв… Але зараз, звичайно, часи змінилися і дідух має більш оберегову функцію».
Для дідуха використовують овес, ячмінь, льон і пшеницю. За словами майстринь, він символізує зв’язок поколінь.
«Предки вірили, що, заносячи дідуха до хати, вони заносили душі померлих предків. Тому і після святої вечері завжди залишають їжу предкам».
Читайте також: У Білецькій громаді на Тернопільщині для дітей і молоді провели захід про традиції Різдвяної вечері
У Білецькій громаді на Тернопільщині для дітей і молоді провели захід про традиції Різдвяної вечері
