20 грудня нацгвардійцю Олександру Хоменку мало б виповнитися 43 роки. Та його життя обірвала війна – у липні 2024 року військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання на сході України.
У день народження захисника побратими з Національної гвардії приїхали, щоб вшанувати його пам’ять і підтримати родину – дружину Анжелу та дітей. Для близьких, кажуть військові, саме така присутність і спільна пам’ять мають сьогодні особливе значення.
Олександра Хоменка згадують як відкриту, щиру людину, надійного товариша і воїна, який завжди був готовий підставити плече побратимам. Його шлях до війська був свідомим: коли 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, він перебував за кордоном, але вже за два дні повернувся в Україну, щоб стати на її захист.
Дружина Анжела з теплом і болем згадує чоловіка та останній день народження, який вони провели разом перед його ротацією на Донецький напрямок. Каже, найважче усвідомлювати, що нових спогадів уже не буде – ні для неї, ні для дітей. У родині залишилися четверо синів, у кожному з яких, за словами матері, живе частинка батька.
Зі словами підтримки до родини звернувся капелан тернопільського підрозділу 2 Галицької бригади отець Володимир Сеньковський. Він наголосив, що навіть після смерті людина продовжує жити у пам’яті, у своїх дітях та у любові, яку залишила після себе.
Пам’ять про Олександра Хоменка, зазначають побратими, назавжди залишиться серед тих, з ким він служив і заради кого віддав своє життя.
