• Останні
  • У тренді
Руслан "Ведмідь"

«Страшно не боятися, а бути бездіяльним»,- захисник Руслан «Ведмідь» про 11 років війни, поранення і ціну виживання

12.12.2025
105 бригада

105 бригада з Тернополя за тиждень знищила десятки одиниць ворожої техніки та понад 500 укриттів окупантів

21.06.2026
У Тернополі нахабний підліток зламав патрульному палець

Патрульний з Тернопільщини рятував пораненого після атаки дрона у Херсоні

21.06.2026
«Коли горить ліс, не час кусати одне одного»

«Коли горить ліс, не час кусати одне одного»

21.06.2026
дитина

У Тернополі бабуся залишила дворічного онука самого в під’їзді: дитину серед ночі знайшли перехожі

21.06.2026
літо

Сьогодні – найдовший день року: 4 ритуали на щастя в літнє сонцестояння

21.06.2026
Тернопільські артилеристи здали кров для військового шпиталю

Тернопільські артилеристи здали кров для військового шпиталю

20.06.2026
Національна поліція

Уночі виявили нетверезого водія електросамоката: тест показав майже 0,9 проміле алкоголю

20.06.2026
шкільний офіцер поліції

Відео зі шкільним поліцейським з Тернополя, який заспівав на Останньому дзвонику, підкорює ТікТок та набирає мільйон переглядів

20.06.2026
69-річний пан Євген

Після пів року лікування додому повернувся 69-річний чоловік, який пережив атаку на Тернопіль та 6 операцій

20.06.2026
Зарваниця

У Зарваниці відбудеться обласна проща ветеранів, військових та родин захисників України

20.06.2026
антена зв'язок

Один з операторів повністю вимикає 3G на Тернопільщині заради прискорення 4G

20.06.2026
надал

Сергій Нaдaл передaв нa фронті для 44 бригaди від Тернополя екскaвaтор, квaдрокоптери, зaрядні стaнції

20.06.2026
Неділя, 21 Червня, 2026
Газета Місто! Там, де ти живеш!
Співпраця
  • Новини
  • Тернопіль
  • Твоє місто
    • Бережани
    • Борщів
    • Бучач
    • Заліщики
    • Збараж
    • Зборів
    • Копичинці
    • Кременець
    • Ланівці
    • Монастириська
    • Підгайці
    • Почаїв
    • Скалат
    • Теребовля
    • Хоростків
    • Чортків
    • Шумськ
  • Україна / Світ
  • Теми
    • Події
    • Суспільство
    • Політика
    • Кримінал
    • Економіка
    • Освіта
    • Спорт
    • Культура
    • Особистості
    • Релігія / Духовність
    • Смачного!
    • Життя
    • Здоров’я / Краса
    • Господарка
    • Стосунки / Сім`я
    • Історія / Туризм
    • Авто
    • Цікаве
  • Статті
  • Блоги
  • Війна з рф
Немає результату
Переглянути всі результати
Газета Місто! Там, де ти живеш!
Немає результату
Переглянути всі результати

«Страшно не боятися, а бути бездіяльним»,- захисник Руслан «Ведмідь» про 11 років війни, поранення і ціну виживання

Відверто про війну.

Опубліковано Назар Торпеда
12.12.2025

Є питання, які ми боїмося ставити тим, хто повертається з фронту. Боїмося почути правду, що підтвердить наші найстрашніші очікування або буде не такою солодкою, якою ми б хотіли. Ми мали змогу поспілкуватись із нашим захисником Русланом (позивний «Ведмідь») – один із тих, хто став на захист України ще в 2014-му, коли мало хто вірив, що це лише початок. Сьогодні, пройшовши крізь поранення, втрати побратимів і повернення на фронт, він говорить те, що має почути кожен. Без пафосу, без прикрас – просто як є.

Руслан "Ведмідь"
Руслан “Ведмідь”.

– Руслане, багато хто був шокований 24 лютого 2022-го. Для вас це теж був шок?

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ

105 бригада

105 бригада з Тернополя за тиждень знищила десятки одиниць ворожої техніки та понад 500 укриттів окупантів

21.06.2026
У Тернополі нахабний підліток зламав патрульному палець

Патрульний з Тернопільщини рятував пораненого після атаки дрона у Херсоні

21.06.2026

– Ви знаєте, всі хлопці, які пройшли АТО, усвідомлювали – це був лише початок. Я прекрасно розумів, що воно буде, і в набагато гіршому масштабі, ніж було в АТО. Ми готувалися. Якщо не фізично, то морально точно. І знали, що потрібно діяти, щоб щось змінити. Тому в 2022 році я прийняв свідоме рішення приєднатися до 105 бригади ТРО.

– А страх був?

– Неодноразово молився як востаннє – думав, що все, це останні слова в моєму житті. Страх – це нормально. І хоробрість – це не відсутність страху, а якщо ти робиш те, що треба, незважаючи на нього. Бездіяльність – ось що по-справжньому страшно.

– Якщо можна, розкажіть, будь ласка, як ви отримали поранення?

– Почався бій, ми його прийняли. Побратим отримав поранення і я пішов йому допомагати, і в той момент мені граната під ноги впала. Просякло осколками, рука зламана, нога переламана. Евакуацію чекали довго, листопад, холодно, дрони не давали нас забрати. Тоді з життям вже прощався. Після таких моментів на межі починаєш по-іншому його цінувати. Розумієш, як легко втратити. Те, що для іншої людини може здаватися взагалі непомітним, ти цінуєш. Наприклад, можливість зранку прокинутися, випити кави.

– Ви після поранення повернулись на фронт? Чи не було бажання відпочити, адже ви вже третій рік на передовій?

– Відпочити – було. А от піти – ні. Хтось повинен залишатися. Бачите, не всі, хто приходить зараз, мають мотивацію чи досвід. Після лікування я відмовився від звільнення і не планую, хоча по висновку ВЛК перебуваю у статусі «обмежено придатний». Я б хотів стати інструктором, хочу навчати, готувати, передавати те, що знаю.

– Чи помітили ви зміни між настроєм військових у 2014 році, у 2022 і зараз?

– Це двояке питання. Якщо про мотивацію, то у 2014-му всі хлопці були змотивовані. Тоді всі свідомо йшли. Кожен знав, чому він там і що повинен робити, щоб зупинити ворога, щоб він не пройшов далі. Не треба було пояснювати. Кожен був на своєму місці. На початку 2022-го теж мотивація була сильна. А зараз є інший бік медалі – втома. Тотальна втома і виснаження. Моральне і фізичне, що просто не дає далі виконувати в повному обсязі всі функції. Я б не сказав, що люди розчарувалися чи стали слабші, вони просто змучились. А щоб це змінити, потрібно, щоб на заміну прийшли інші хлопці, які зможуть продовжити цю фазу війни.

– За ці роки у вас більше досвіду, нові воїни приходять і їм ще потрібно вчитись. Чи може це бути загрозою, що ми втратимо силу й позиції на передовій?

– Відверто кажучи, мені незрозуміло чути від чоловіків, що вони не готові до війни. А що, я був готовий чи мої побратими? Зараз є безліч можливостей, безкоштовних курсів, навчань, щоб освоїти певні навички бойової підготовки, щоб бути готовим. Війна триває вже не один рік, і ми маємо усвідомити – нам є за що боротись. Якось, під час лікування, я їхав у таксі, водій був молодий хлопець років 23-24. Почалася розмова про війну, і він сказав: “Як я можу піти, якщо мене ніхто не навчив?” Це слова людини в Україні, де 11-й рік триває війна. Він не усвідомлює, що може сам піти на медичні курси, на тактичну підготовку. Звісно, ніхто не каже одразу йти на фронт, але якщо фронт не вистоїть, тоді війна прийде сюди. А ворог не питає, готовий ти чи ні. Хоча б для власної безпеки я раджу не втрачати цей час і пройти навчання, щось почитати, переглянути відео про способи надання першої допомоги або самооборони. Іноді здається, що люди в тилу трішки не так уявляють війну. Вони дивляться на неї по телевізору, наче на кіно. Вони не бачать, що таке, коли окупант прийшов у село і зрівняв його із землею. Це вже мертві села, і вони ніколи в житті не будуть відновлені ніким.

– Я часто чую від військових, що коли повертаються додому, наприклад, у Тернопіль, не можуть залишатись тут довго, їх тягне назад до хлопців, побратимів, вони за них переживають…

– Правда. Адже за роки війни ми вже не просто військові чи побратими, ми вже як брати. Ми все разом переживаємо. І коли ти тут, у тилу, тебе не відпускає думка: “А там хлопці, може, потребують моєї допомоги прямо зараз». А тут, удома, спочатку буває відчуття порожнечі. Бачите, довгий час там, на фронті, світ ділиться на чорно-біле: попереду ворог, позаду товариш, і ти чітко розумієш, куди рухатись і для чого. Вдома спочатку настає свого роду розгубленість. Багато всього: емоцій, ситуацій, відчуттів, людей. Цей момент іноді нам, військовим, дуже важкий. Це те, що називають адаптацією – пошук нових сенсів і розуміння що робити далі. Війна міняє дуже сильно. Хто б не казав: “Я повернувся такий самий”. Неправда. Я ніколи не повірю, що людина залишилася тією самою. Завжди залишаються душевні шрами. Скільки побратимів втрачено… І з цим дуже важко жити.

– Що вам допомагає зберігати внутрішнє світло? Не впасти повністю в цю темряву війни?

– Рідні. Думка про те, що тебе вдома чекають, думка про те, що ти комусь потрібний. Це дуже важливо. Не у всіх є така підтримка.

– Ви мрієте? У вас є віра в те, що попереду ще багато всього?

– Ви розумієте, я вірю, що буде все добре, закінчиться війна. Коли я їхав у відпустку і таксист мене запитав, чи вірю я в те, що ми переможемо, що Україна переможе, я йому відповів: “А яка тоді суть мого перебування на війні, якщо я не вірю в нашу перемогу?” Так само завжди повинна бути якась мета. Зрозуміло, що не все в твоїх руках. Але повинна бути мрія, до чого ти прагнеш. Закінчиться війна, наприклад. Знайти себе, займатися якоюсь улюбленою справою. І в мене є така мрія. Я щиро вірю, що ми переможемо і повернемося додому.

– Що допомагає не втрачати віру? Волонтери, люди, які звідси щось везуть, передають, дитячі листи?

Читайте нас в Google News

– Це дуже важливо. Особливо, коли ти береш у руки дитячі листи і бачиш, читаєш ті слова щирі, які в них написані, малюнки дитячі. Дуже рідко бувають такі люди, які стримують себе без сліз, коли читають такі листи.

– Як ви дивитесь на те, що всі кажуть: війна в Україні – це просто буферний момент, що насправді в Росії великі плани йти далі?

– Повірте, тут немає часу думати – чи це локально, чи масштабно. Війна є війна. Тобі є задача втримати ділянку, вижити, зберегти життя побратимів. Але якщо ми хочемо виграти, нам потрібно змінюватись, і починати з себе. Щоб змінити країну, потрібно змінювати, в першу чергу, себе. І не казати, що мені країна зобов’язана, що мені країна дала. А задати собі питання: що ТИ зробив для цієї країни, щоб жити по-іншому, щоб у нас було дійсно все добре? Що ти зробив для того, щоб щось помінялося? Коли кожна людина зможе відповісти собі на це питання, тоді будуть реальні шанси на зміни. Бо ворог є не лише зовнішній, є ще внутрішній – байдужість. І коли переможемо його, тоді вдасться перемогти і зовнішнього. Я в це вірю. Вірю, що ми переможемо і повернемося додому. Що попереду ще все найкраще.

Журнал CITYLIFE business

Джерело: Журнал CITYLIFE business
Теги: ведмідьвідвертовійнамирперемогаРуслан
Share12ShareSend

Пов'язані публікації

«Коли горить ліс, не час кусати одне одного»

«Коли горить ліс, не час кусати одне одного»

21.06.2026
тихий

«Тихий» із тернопільської артбригади: слюсар зі Львівщини став надійною опорою побратимів на фронті

19.06.2026
Завантажити ще
Ух радіо Ух радіо Ух радіо
Беверлі Хіллз Deluxe Беверлі Хіллз Deluxe Беверлі Хіллз Deluxe
Ua News media group Ua News media group Ua News media group

Пошук

Немає результату
Переглянути всі результати
Вуличне радіо Вуличне радіо Вуличне радіо

RSS Ровесник – молодіжні новини

  • Літо, сповнене творчості та натхнення, починається у «ВУЛИКУ»! (ВІДЕО) 21.06.2026
  • Сергій Надал передав на фронті для 44 бригади від Тернополя екскаватор, квадрокоптери, зарядні станції 21.06.2026
  • Три предмети — по 200 балів: абсолютний успіх випускника Тернопільського ліцею №15 20.06.2026
  • Представники закладів профтехосвіти Тернополя — серед переможців «LVIV SKILLS 2026» 20.06.2026
  • Випускник Тернопільської школи №18 склав НМТ на максимальний бал з двох предметів 19.06.2026
Погода
Тернопіль

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua




  • Контакти
  • Співпраця
  • Редакційна політика
Газета Місто. Тернопільські новини

ГО Медіа-центр Тернопіль

Газета МІсто. Тернопільські новини. Незалежні, оперативні і об'єктивні новини Тернополя і Тернопільської області. Політика, аналітика, економіка, спорт. Інформаційні матеріали сайту gazeta-misto.te.ua є інтелектуальною власністю інтернет-ресурсу Газета Місто. Користуючись Сайтом, відвідувач підтверджує, що досяг 21-річного віку. У разі, якщо Ви не досягли 21-річного віку — не розпочинайте або припиніть користування Сайтом. Адміністрація Сайту не несе відповідальності за законність використання Сайту та його сервісів Користувачем, який не досяг 21-річного віку. Використання матеріалів сайту лише за умови відкритого посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на Газету Місто не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Новини
  • Тернопіль
  • Твоє місто
    • Бережани
    • Борщів
    • Бучач
    • Заліщики
    • Збараж
    • Зборів
    • Копичинці
    • Кременець
    • Ланівці
    • Монастириська
    • Підгайці
    • Почаїв
    • Скалат
    • Теребовля
    • Хоростків
    • Чортків
    • Шумськ
  • Україна / Світ
  • Теми
    • Події
    • Суспільство
    • Політика
    • Кримінал
    • Економіка
    • Освіта
    • Спорт
    • Культура
    • Особистості
    • Релігія / Духовність
    • Смачного!
    • Життя
    • Здоров’я / Краса
    • Господарка
    • Стосунки / Сім`я
    • Історія / Туризм
    • Авто
    • Цікаве
  • Статті
  • Блоги
  • Війна з рф

Газета МІсто. Тернопільські новини. Незалежні, оперативні і об'єктивні новини Тернополя і Тернопільської області. Політика, аналітика, економіка, спорт. Інформаційні матеріали сайту gazeta-misto.te.ua є інтелектуальною власністю інтернет-ресурсу Газета Місто. Користуючись Сайтом, відвідувач підтверджує, що досяг 21-річного віку. У разі, якщо Ви не досягли 21-річного віку — не розпочинайте або припиніть користування Сайтом. Адміністрація Сайту не несе відповідальності за законність використання Сайту та його сервісів Користувачем, який не досяг 21-річного віку. Використання матеріалів сайту лише за умови відкритого посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на Газету Місто не нижче третього абзацу.