19 жовтня на центральній площі Ланівців попрощалися з Іриною (Ярою) Березій – волонтеркою, учасницею бойових дій і активною громадською діячкою. Вона відійшла у вічність після тривалої боротьби з важкою хворобою.
Попрощатися з нею прийшли рідні, друзі, знайомі, побратими й жителі громади. Для кожного, хто знав Яру, вона залишилася прикладом сили, любові та відданості Україні.
«Активна, життєрадісна, працьовита, бойова, нескорена – вона бралася за будь-яку справу з відкритим серцем і невичерпною енергією. Яра завжди була там, де потрібна допомога, де потрібно підтримати, організувати, підбадьорити», – йдеться у повідомленні Лановецької міської ради.
Під час прощання благочинний отець Ігор Шаринський нагадав про життєвий шлях волонтерки та її віру у перемогу:
«Хотіла жити, хотіла бачити те, за що боролася, хотіла дочекатися нашої перемоги. Дивилася на світ іншими очима, аби життя в Україні стало кращим».
Міський голова Роман Казновецький під час виступу висловив слова вдячності та скорботи:
«Україна й Лановеччина втратили волонтерку з великої літери – Яру Березій. Важко говорити, коли відходять ті, хто творив нашу державу. Яру всі знають як сильну, незламну жінку, яка боролася за Україну й залишила по собі великий слід. Вона показала, що волонтер – це людина, що робить усе з любові до людей і до своєї Батьківщини».
Настоятель лановецької церкви Покрови Пресвятої Богородиці о. Ігор Шаринський розповів, що свій шлях у волонтерстві Яра почала ще під час Майдану. Згодом допомагала 24-му окремому штурмовому батальйону «Айдар», а після початку повномасштабної війни – підтримувала поранених у госпіталях і збирала допомогу військовим на передовій.
Ветеран і волонтер Сергій Гончарук згадує її як надзвичайно активну людину:
«Як говорять, якщо не воюєш, то допомагай чим можеш. От саме такою була Іра. Дуже активна, позитивна, завжди прагнула щось робити і чогось досягати. За всіх переживала, була щирою патріоткою. Всі питання намагалася сама вирішувати».
За словами родички Олени Сорокопуд, Ірина Березій три місяці боролася з недугою в лікарні, але до останнього залишалася сильною духом.
«З дитинства знаю Іру. Вона була прекрасною людиною. Бойова, нескорена, незламна жінка. Якби у нас хоч через одного такі були люди, то ми давно б уже перемогли у війні. А вона так чекала цієї перемоги. У неї залишилася мама, брат, донька, син і онуки».
Однокласниця Ольга Задерей згадує подругу з теплом:
«Працьовита, щира, життєрадісна. За будь-яку працю, за яку б вона не бралася, вона їй віддавалася повністю, всім серцем. Іра була дуже добра, чуйна людина. Можу про неї згадати тільки хороше».
На площі в Ланівцях звучали слова подяки, сльози і спогади про Яру Березій – жінку, яка жила Україною й для України.
За матеріалами Лановецької міської ради та “Суспільне Тернопіль”.
Раніше ми писали про те, що сумна звістка сколихнула Тернопільщину: пішла з життя волонтерка та патріотка Яра Березій.
