Борис, 31-річний сержант роти зв’язку 44-ї окремої артилерійської бригади, уже шість років служить у Збройних Силах України. Колишній працівник тернопільського ринку, він кардинально змінив життя, прийнявши пропозицію пройти військову службу. Сьогодні Борис ділиться своїм досвідом роботи зв’язківцем, розповідає про важливість командної роботи та мотивацію, яка допомагає йому триматися на фронті.
Шлях Бориса у війську розпочався з навчань, складання присяги та служби в різних підрозділах, зокрема в розвідувальному батальйоні. Згодом його перевели до 44-ї артилерійської бригади, де він підписав контракт і став сержантом роти зв’язку.
«Для мене це був новий фах. Машини, релейки, ТА-57 — усе було як відкриття світу дитячими очима. Хотілося дослідити все», — згадує військовий.
За словами Бориса, ефективність зв’язківця залежить від готовності постійно навчатися та бути уважним до деталей. Сучасні системи зв’язку швидко оновлюються, тож важливо самостійно вивчати нову інформацію.
«Командир каже, що завтра ставимо релейки. А ти вже прочитав, як вони працюють, на які діапазони реагують. Усе це є у відкритому доступі, головне — бажання вчитися», — ділиться сержант.
Він також відзначає підтримку в підрозділі: «У нас хороший колектив, де всі допомагають один одному. Хочеш щось дізнатися — запитай у побратима, і він усе пояснить».
Робота зв’язківців — це командна справа. Встановлення релейних станцій, прокладання кабелів, робота зі Starlink чи оптичними лініями вимагає злагодженості.
«Війна не стоїть на місці, технології вдосконалюються, щоб забезпечувати надійний і безперебійний зв’язок», — зазначає Борис.
Попри виклики війни, у роті завжди є місце для гумору.
«Жарти — щодня! Вони допомагають не опускати руки.
Ми постійно жартуємо, бо так веселіше жити», — розповідає сержант. Проте головною підтримкою для нього залишається сім’я. Дружина, яка чекає вдома, — його найбільша мотивація.
«Але головне — вигнати ворога. Щоб він забув шлях до України», — із запалом говорить Борис.
Сержант наголошує, що зв’язок у війську — це не лише техніка, а й міцна підтримка між побратимами та рідними, яка дає сили продовжувати боротьбу за свободу України.
