21 серпня провідний камерний оркестр України – Національний ансамбль солістів «Київська камерата» презентуватиме яскраву концертну програму на сцені Національної філармонії України, що відбудеться за підтримки Austrian Embassy Kyiv, Ukraine Office Austria та Open Opera Ukraine. Неординарність події підкреслить участь зіркового австрійського музиканта Йорга Цвіккера – диригента, віолончеліста й фундатора всесвітньо відомого барокового оркестру Capella Leopoldina. Під його батутою і відбудеться ефектна імпреза
Маестро Цвіккер понад 30 років викладає в Університеті музики у Граці та на кафедрі старовинної музики Віденського приватного університету і широко знаний у Європі як майстер інтерпретації барокової музики. Він не раз співпрацював з українськими музикантами, зокрема й «Київською камератою», даруючи столичній публіці висококласне академічне музикування. Нинішня колаборація оркестру й диригента знов обумовить незабутнє музичне враження.
Запропонована меломанам програма концерту – добірна і багатобарвна, стилістично та національно різноманітна. У ній прозвучать твори трьох європейських геніїв, представників різних країн, епох і стильових традицій – німця Георга Філіпа Телемана, чеха Йозефа Сука та угорця Бели Бартока.
Дві оркестрові сюїти – «La Bizarre» та «Hamburger Ebb und Fluth» – видатного класика доби бароко Георга Філіпа Телемана занурять слухачів у вимір інструментальної вишуканості і звукової барвистості старовинної музичної традиції. Обидва цикли є зразками барокової програмної музики, написаної в стилі французької танцювальної сюїти з вигадливими назвами, вибагливими ритмами та витонченою поліфонією.
«La Bizarre», що перекладається як «Химерна», вразить слухачів ексцентричністю, несподіваними образами й театрально-грайливим настроєм. «Hamburger Ebb und Fluth», яка ще має назву «Морської сюїти», була створена композитором 1723 року з нагоди 200-ліття Адміралтейства Гамбурга, де Телеман займав посаду музичного керівника міста. Композиція сприймається як музична алегорія морської стихії із відтворенням різних міфологізованих персонажів. У цій музиці оживають боги вітру Еол і Зефір, бог морів Нептун, водяні німфи тощо. Сюїта сповнена контрастів – від легких танцювальних мотивів до буремних грізних ритмів.
Доповнить барокову вишуканість Серенада для струнного оркестру Йозефа Сука – одного з найкращих учнів Антоніна Дворжака. Написана у 1892 році, ця музика є прикладом рафінованого романтизму з елегантною мелодикою і оптимістичним настроєм. Твір з’явився як відповідь на пораду Дворжака, який помітив в учневі схильність до складання меланхолійних за настроєм композицій, писати «легку» й життєрадіснішу музику. Серенада швидко стала популярною завдяки доступності, теплому звучанню та природному ліризму.
Барвисті «Румунські народні танці» для струнного оркестру Бели Бартока, які прозвучать у фіналі концерту, продемонструють народну автентику в модерному звучанні. Цикл із шести оркестрових мініатюр на основі фольклорних тем вразить примхливою ритмікою, ладовою оригінальністю та виконавською віртуозністю. Особлива родзинка твору полягає в тому, що Барток не вигадував жодної мелодії – усі теми взяті зі справжнього румунського селянського середовища. Опус став справжньою класикою «народного модернізму», в якому поєднані фольклорні коріння з модерністською музичною мовою XX століття. Тому він і сьогодні звучить свіжо, сучасно, напрочуд безпосередньо й захоплює енергією, щирістю та ритмічною зухвалістю.
Концерт поєднає музику, створену в різних країнах і в неоднаковий час. Бароко перегукуватиметься з модерном XX століття, а національний колорит сполучатиметься з універсальною мовою світового мистецтва. Імпреза стане справжнім діалогом епох і стилів, а також демонстрацією єдності європейської культурної традиції, де сучасність опирається на спадок минулого, а минуле оживає у теперішньому звучанні…
За інформацією пресрелізу