У Тернополі відбулася прем’єра вистави “Розмова на переправі” – першої постановки простору 48 SPACE. Це камерна документальна п’єса, створена на основі реальних свідчень військових, яка торкається теми пам’яті, присутності і тиші після втрати. Пише Голос.
Виставу показали в культурному просторі 48 SPACE. “Розмова на переправі” – їхня перша постановка. Це спроба дати голос тим, кого вже немає поруч, і нагадати про тих, кого суспільство часто залишає за межами уваги.
П’єса створена за документальними історіями ветеранів та чинних військових. Вона не про війну як дію. Вона про те, що війна залишає після себе. Про тишу, яку теж треба вміти чути.
“Ми створили цю виставу з тиші, пам’яті та спогадів, які не можна втратити”, – йдеться у повідомленні команди проєкту.
Голоси, які ще говорять
У центрі вистави – тексти, розмови і фрагменти пам’яті. Актори не грають вигаданих персонажів. Вони оживляють справжні історії, пропускають їх крізь себе і ставлять питання, які не мають швидких відповідей:
- • Чи є в нас м’яз для пам’яті?
- • Чи достатньо мов, щоб називати втрати?
- • І що буде, якщо ми більше не говоритимемо про них?
“Кожен із них тримає в руках історію, якої могло б не бути. І ставить питання… Це не про війну. Це про те, що війна залишає по собі. Про голоси, що не зникають, якщо ми готові їх чути”.
У виставі немає прямолінійних відповідей чи моралізаторства. Це радше простір для діалогу, де глядач може зупинитися і побути з тишею поруч. Тут не бояться мовчання, бо воно теж говорить.
Люди за сценою
Режисер вистави – Василь Колісник, актор Театру Лесі, продюсер аудіосцени, а також засновник і ведучий подкасту “Радіо Скорбота”. Він зумів дати формy пам’яті, зробити її сценічною і водночас зберегти її інтимність. У його роботі є оте безцінне відчуття, що він робить виставу саме для вас. От буквально конкретно для вас.
Драматургиня – Миро Клочко. Вона працювала з документальними свідченнями, поєднуючи особисте з художнім так, щоб не втратити правду й не вигадувати нічого зайвого.
Продюсер проєкту – Тарас Миколаєнко, керівник та ідейник проєкту “48 SPACE”, культурний менеджер, організатор подій.
Актори вистави:
- Михайло Павлентий – актор, викладач, ведучий;
- Соломія Савчак – акторка, вокалістка, перекладачка, акторка фільму “Стоп-Земля”;
- Максим Сименюк – актор Тернопільського академічного драматичного театру імені Тараса Шевченка.
З музикою працювала Наталя Олексів, яка допомогла голосам у виставі звучати зсередини – ніжно і точно.
За реалізацію світла та сценографії відповідали Орест Кутрань, Денис Грицюк, Дмитро Шеремета, Валерій Холодило. Вони створили атмосферу, яка не відволікає, але дозволяє залишатися присутніми.
Команда простору 48: Діма, Стас, Люда, Тереза, Наталя, Тарас.
А також партнери, які допомогли реалізувати виставу: Вадим Явич, Петро Качор, Віталій Стельмащук, Микола Костюк, Дмитро Ружицький.
Вистава як дія пам’яті
“Розмова на переправі” – це не просто театр. Це спроба не відвертати погляд. Це відповідь на те, що багато голосів більше не можуть говорити самі за себе. І якщо ми не будемо чути, їх просто не стане. Також постановка гідно і влучно нагадує нам про рівність і видимість всіх без винятку.
“Якщо ти забуваєш, як правильно сказати, починай зі слова людина”.
Усі кошти, виручені з показів, ідуть на збір для проєкту “Ветеран таксі” – ініціативи, яка допомагає ветеранам, коли вони повертаються до життя після фронту.
Нагадаємо: “Ветеран таксі” – це місцева ініціатива Тернополя. Заснував її волонтер Ярослав Яготін, зібравши кошти на спеціальний бус. Ініатива створена для перевезення маломобільних воїнів по Тернополі, області та всій Україні. Перевозять на концерти, особисті справи, реабілітації та протезування і інше.
Збирають на один спеціальний бус з ліфтом для перевезення маломобільних воїнів. А також на інше спеціалізоване авто. Бо тих машин, які зараз є, катастрофічно не вистачає. І декілька разів доводиться їздити, якщо якась подія.
Наступний показ “Розмови на переправі” відбудеться 14 серпня 2025 року о 19 годині. Квитки можна замовити за посиланням на сторінці простору 48 SPACE..
Читайте також: Їхні серця поєднала війна: історія кохання військового і волонтерки з Тернополя.
