34-річна Оксана Пастущин – наймолодша бджолярка на Тернопільщині. Її пасіка налічує понад пів сотні бджолосімей. Жінка займається бджолярством 8 років. Пасіку започаткував її батько. Тепер це їхня сімейна справа.
Оксана Пастущин розповіла, що оглядає бджолину сім’ю, а також відбирає рамку на відкачування меду з літнього різнотрав’я. Для цього жінка використовує стамески і дим.
“Запечатані комірки медові означають що мед зрілий і готовий для відкачування. Бджолина сім’я приносить не тільки мед, а й бджолиний пилок. Потім вони його заносять в комірочку, додають свої ферменти, проходить процес ферментації в самому вулику. І це вже називається бджолина перга, бджолиний хліб. Цією бджолиною пергою вигодовуються молоді бджоли, а для людського організму вона має величезну цінність, через те, що вона збагачена великою кількістю мікроелементів, амінокислот”.
За час, що займається бджолярством, Оксана не тільки здобула досвід у цій справі, а й вивчила звички комах.
“Бджолина сім’я, бджолина родина дуже схожа з людською родиною. Там є своя ієрархія, де головною є жінка». Тому в бджолиній сім’ї існують бджолозахисниці, які охороняють льоток, щоб інші сусідні бджілки, бджоли-злодії не потрапили у вулик.
Є бджоли-розвідниці, які контролюють в радіусі льоту бджолиної сім’ї, які є медоноси, які зацвітають. Вони дуже гарно це повідомляють своїм танцем. Бджола танцює на рамках. Це дуже захоплюючий процес, вона своїм тулубом махає. Один вчений навіть розшифрував цей танець і за це отримав Нобелівську премію. Тобто в своїх рухах бджілка показує, який напрямок, куди їй потрібно летіти за збором нектару, а також показує кількість кілометрів, метрів своїми рухами, своїм тільцем”.
Оксана Пастущин розповіла, що повинен робити пасічник, аби зібрати якомога більше меду.
“Для пасічника головне слідкувати, щоб у бджолиної сім’ї були корми, як білкові, такі як пилок, перга, так і медові, бо від того залежить і яйцекладка матки, тобто наскільки вона буде червити. А чим більше бджіл у вулику, тим більше меду буде для пасічника. Яка б погода не була, а в вулику має бути стабільна температура, близько 36-40 градусів.
Через ситуацію в країні виробництво продуктів бджільництва зменшилося, а ціни на них зросли, — розповідає бджолярка.
“Зараз витрати дуже великі, оскільки з війною, і в принципі подорожчали і інвентар, і вощина, і вулики, дошка, а ціна на мед протягом тривалих років залишається незмінною. В цьому році маємо надію, не за рахунок того, що ми захотіли, ми підняли ціну, а за рахунок того, що є дефіцит весняного меду, ціна на мед трішки зросла. Це в районі від 150 до 250-300 гривень за літр”.
Доглядати за вуликами Оксані допомагає десятирічний син Павло.
“Я люблю допомагати мамі на пасіці. Мені мама дуже багато розказувала про бджіл. Наприклад, що бджоли бачать все тільки у двох кольорах. Це синій і також жовтий. Що бджілка будує рами під кутом 90 градусів, щоби мед не витікав з бджільника”,— розповів Павло Пастущин.
Якість меду перевіряє батько бджолярки Степан Дека. Він пасічник із 40-річним стажем.
Оксана Пастущин розповіла, як правильно обрати якісний мед.
“Перше, мед не має текти як вода. Він має легенько стікати і складатися гірочкою. Якщо ви навіть піднімете ложку догори, ця струйка не повинна перериватися. Наступний фактор – пробувати на смак. Якщо ми говоримо про мед з липи, мед з гречки, він буде мати свій специфічний смак, специфічний присмак в горлі, попікати горло.
Меди квіткові, як, наприклад різнотрав’я, меди соняшнику, вони ніжніші за своєю структурою, вони не містять в собі багато пептидних речовин, які будуть подразнювати горло.
Коли мед, ви купили його рідким, поставили вдома і він вам застиг, не лякайтеся. Це нормальний процес кристалізації меду. Так має бути. Всі меди, за винятком акації мають застигати, мають кристалізуватися. Взимку, якщо це мед не з акації, він має бути в густому вигляді. Він не має розшаровуватись.
Зберігаємо мед без потрапляння сонячного проміння. Він не має стояти на прямому сонці. Кімнатна температура, але не під батареєю. 18-20 градусів – це оптимальна температура для зберігання меду”.
Читайте також: У Великих Гаях Світлана Яцишин створила унікальну квітучу локацію.
