• Останні
  • У тренді
Анатолій Дністровий

“Карпати починаються звідси”. Анатолій Дністровий про Бережани для проєкту “Міста сили”

24.05.2025
МФК Тернопіль

Гучна спортивна відставка: МФК “Тернопіль” залишився без головного тренера

27.04.2026
особистий кабінет

У «Тернопільміськгазі» нагадали, як користуватися особистим кабінетом

27.04.2026
У Тернополі демонтували незаконні вивіски у кількох районах міста

У Тернополі демонтували незаконні вивіски у кількох районах міста

27.04.2026
злодій у підгайцях

У Підгайцях затримали підозрюваного у пограбуванні пенсіонера: вдарив по голові і забрав телефон

27.04.2026
Світлана Миронівна Суховерко

У Гусятині передчасно відійшла у вічність вчителька початкових класів Світлана Суховерко

27.04.2026
Президент України призначив державні стипендії тернопільським діячам культури і мистецтва

Ліквідатора з Тернопільщини відзначили державною нагородою до 40-х роковин Чорнобиля

27.04.2026
може зникнути один із пішохідних переходів

У Тернополі пропонують перенести перехід біля ринку

27.04.2026
ГРВІ та COVID-19

На Тернопільщині зростає захворюваність на ГРВІ: більшість хворих — діти

27.04.2026
меморіальні заходи

У Тернополі вшанували героїв, які зупинили атомну стихію

27.04.2026
відкупитися

У Заліщиках на Тернопільщині водій без прав намагався відкупитися від поліції за 200 доларів

27.04.2026
розширює межі міжнародної співпраці

ТНПУ уклав угоду про співпрацю з іспанським університетом

27.04.2026
Історія порятунку коханої людини на полі бою

Історія порятунку коханої людини на полі бою

27.04.2026
Понеділок, 27 Квітня, 2026
Газета Місто! Там, де ти живеш!
Співпраця
  • Новини
  • Тернопіль
  • Твоє місто
    • Бережани
    • Борщів
    • Бучач
    • Заліщики
    • Збараж
    • Зборів
    • Копичинці
    • Кременець
    • Ланівці
    • Монастириська
    • Підгайці
    • Почаїв
    • Скалат
    • Теребовля
    • Хоростків
    • Чортків
    • Шумськ
  • Україна / Світ
  • Теми
    • Події
    • Суспільство
    • Політика
    • Кримінал
    • Економіка
    • Освіта
    • Спорт
    • Культура
    • Особистості
    • Релігія / Духовність
    • Смачного!
    • Життя
    • Здоров’я / Краса
    • Господарка
    • Стосунки / Сім`я
    • Історія / Туризм
    • Авто
    • Цікаве
  • Статті
  • Блоги
  • Війна з рф
Немає результату
Переглянути всі результати
Газета Місто! Там, де ти живеш!
Немає результату
Переглянути всі результати

“Карпати починаються звідси”. Анатолій Дністровий про Бережани для проєкту “Міста сили”

Опубліковано Назар Торпеда
24.05.2025

“Міста сили” — це цикл із 26 есеїв сучасних авторів і авторок про міста, які надихають та залишають слід у серцях. Кожен текст написано спеціально для Радіо Культура та прочитано в авторському виконанні. Проєкт “Міста сили” виходить із 30 грудня в будні о 19:00 та буде доступний для прослуховування в записі на подкаст-платформах Суспільного Мовлення як другий сезон подкасту “Повітряна стихія” та на сайті Радіо Культура.

Анатолій Дністровий
Анатолій Дністровий. Суспільне Культура:Вікторія Желєзна

Суспільне Культура ексклюзивно публікує текстові версії есеїв.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ

Ростислав Бортник

У Бережанах на Тернопільщині чиновники власноруч облаштовують меморіал загиблим захисникам

26.04.2026
пістолет

У Бережанах на Тернопільщині чоловік відкрив стрілянину в закладі: поліція вилучила пістолет

22.04.2026

“Карпати починаються звідси”, — сказав мені дід Онуфрійко, коли я приїхав у це місто колись давно писати нарис для часопису “Тиждень”. Він посміхається і показує на лісисті пагорби. Він живе в Бережанах усе життя.

Якщо їхати в напрямку Рогатина, а потім через Дністер до Івано-Франківська, рельєф стає неспокійнішим, інколи стрімким — і так аж до гуцулів. Якщо піднятися на одну з бережанських гір — на Сторожиську чи на Звіринець, або ж на Яришків, Руриську чи Лисоню, і подивитися згори та побачити церковні бані й дахи з австро-угорською черепицею, шпиль ратуші та розкішне озеро, то легко можна уявити себе десь у Баварії чи Моравії.

Бережани люблять мисливці, тут у чагарниках навколо ставка вони полюють на дику качку. А взимку сюди по “бережанського окуня” тягнуться “пінгвіни” (зимові рибалки) навіть зі Львова та Івано-Франківська.

В непримітній, неглибокій і неширокій, на перший погляд, річці Золота Липа місцевий риболов Богдан Солтисяк десять років тому впіймав щуку вагою 9,5 кг і про це написали в міській газеті.

“Хіба то рекорд?” — сміється він.

Як корінний тернополянин я чув із дитинства, що Бережани — це ще Поділля, а далі — Галичина.

Особливість Бережан відчувається в усьому — у старовинній архітектурі, в особливому, спокійному ритмі жит­­тя і навіть у кулінарії. Сьогодні ресторації та кав’ярні містечка пропонують і коропів у сметані, й смажених перепілок, і польські флячки, й вареники, запечені в духовці, й деруни з м’ясом, і лемківську мішанку, й борщ із грибами, й свинячу відбивну з грибною начинкою, й картопляні голубці…

Історична толерантність, яку так легко помітити в місцевій кухні, лишається видимою і, наприклад, у військових похованнях на місцевому цвинтарі: тут є охайні, доглянуті могили українських вояків, котрі служили в цісарській армії в ХІХ столітті, є й поховання вояків легіону Українських січових стрільців (УСС), Української Галицької армії (УГА), Української повстанської армії (УПА), а ще — польські військові захоронення 1920-х, могили німецьких солдатів Першої та Другої світових воєн, а також могили героїв, полеглих під час російсько-української війни 2014–2024 років, зокрема й під час повномасштабного вторгнення росіян.

Місцевий замок і його перший господар теж дозволяють подумати про цю історичну толерантність. Замок у 1534–1554 роках збудував руський воєвода, коронний гетьман Микола Синявський. Цей оборонний форт проти турків і татар, по суті, дав поштовх до розростання поселення Бережани як міста.

Сам же Микола Синявський був колоритною постаттю: прибічник православної віри, котрий визнавав себе етнічним русином і, з одного боку, мав довіру короля Речі Посполитої, а з другого — не цурався розбишацьких походів у Дике Поле із запорожцями.

Стіни бережанського замку пам’ятали чимало любовних зізнань, фотоспалахів і кінокамер: саме тут знімали окремі епізоди до національного бойовика за часів повоєнного протистояння УПА та каральних загонів НКВС, “Вишневі ночі” за повістю Бориса Харчука.

Бережани розташовані майже в центрі трикутника “Львів — Тернопіль — Івано-Франківськ”.

За Австро-Угорщини місто разом із Коломиєю, Львовом та Станіславовом увійшло в четвірку найбільших культурних та економічних міст Галичини. Однак після Другої світової війни та в часи комуністичного тоталітаризму Бережани помітно занепали.

Я пригадую часи ще початку Незалежності, коли під стінами замку Синявського прогулювалися не лише закохані та діти, а й, на жаль, наркомани та місцеві пияки. Розбиті пляшки, викинуті шприци й розібрані стіни — таке видовище було типове. Сьогодні ж замок охороняється й за символічну плату можна його оглянути.

На Адамівці, передмісті Бережан, є одна з найдавніших се­­редньовічних дерев’яних церков — храм св. Миколая, місцеві краєзнавці кажуть, що це XVI століття.

Якщо від храму вулицею Шевченка рухатись до центру міста, до площі Ринок, то містечко почне нагадувати Львів. Але серед цієї австрійської та польської забудови несподівано виринатиме радянський період: на головній вулиці міста — Тернопільській — одна до одної туляться хрущівки.

Сучасні тихі, неметушливі Бережани важко уявити важливим східноєвропейським центром. Перший мер доби Незалежності Зеновій Мігоцький повідав мені, що перед Другою світовою Бережани були одним із найпотужніших постачальників ювелірних виробів до Праги, Варшави й Відня.

А ще кілька років тут у бережанському прикордонному цісарському полку служив Іван Франко.

Читайте нас в Google News

А ще це місто дитинства польського військового диктатора часів міжвоєння Едварда Ридз-Смігли. Він мешкав на Адамівці зі своєю бідною матір’ю, і щоб вижити, продавав пампушки на бережанській набережній.

Коли в 1939-му самостійна Польща доживала останні дні під ударами Вермахту та більшовицької армії, Ридз-Смігли віддав наказ командуванню 51-го піхотного полку, розквартированому в Бережанах, сформувати військове підпілля.

Тернопільські історики вважають, що воно стало предтечею польського партизанського руху, відомого під назвою Армія крайова (АК).

У різні часи бережанську місцевість штурмували або займали староукраїнські (княжі), коронні (польсько-литовські), турецькі, татарські, козацькі, шведські, австрійські, німецькі, російські (царські), українські (УГА), нацистські, совєцькі війська, тож назви вулиць змінювалися інколи по п’ять-сім разів.

У недільних вечірніх сутінках бережанських вуличок можна почути чоловічі співи. Це ватаги п’яненьких дядьків повертаються з гостей.

Репертуар — знайомий до болю: це переважно козацькі, гуцульські, стрілецькі, упівські пісні: “Ой, на горі, там женці жнуть”, “Довбуш”, “Фур-фур”, “Ой, з-за гори чорна хмара встала”, легендарна “Лента”. Але в містечка є і своя стрілецька, фірмова — “Як з Бережан до Кадри”. Це пісня про розлуку з коханою через відступ розбитого на горі Лисоня царськими військами легіону УСС у серпні-вересні 1916 року.

У битві на Лисоні в 1916-му брав участь легіон Січових стрільців, який належав до складу 55-ї дивізії Південної цісарської армії.

Українські вояки стримували “карпатський наступ” росіян. З учасників битви, сотників, хорунжих у подальшому вийшла еліта “сірожупанної” дивізії Євгена Коновальця та армії УНР. А потім Української Галицької армії (УГА), Української військової організації (УВО) та Української повстанської армії (УПА).

Упродовж ХХ століття бережанці, попри цькування з боку спершу польської, а потім радянської влади, зберігали героїчний дух Лисоні, яка ще у 1920-х стала місцем патріотичного паломництва.

Рух опору тривав тут і в 1930–1950 роках. Історики Володимир Мороз та Андрій Руккас у своїх дослідженнях збройної боротьби ОУН пишуть про цікавий факт: проголошення незалежності Укра­­їни в окремому регіоні.

Теорію “будови державності від першого села” розробив військовий теоретик ОУН, полковник Михайло Колодзінський, і її масово впроваджували на Закарпатті, а також у Бережанському повіті. Окружний керівник організації бережанських націоналістів Григорій Ґоляш про­­вів масштабну мобілізацію активістів регіону.

Коли у вересні 1939 року під час окупації Польщі німецькими та радянськими військами польська влада розвалювалася, багато українських місцевих громад вирішили “локально” відновлювати українську державність — у межах своїх округів.

Бережанський патріотизм у роки Другої світової справді лякав кремлівських посіпак. От як про це в донесенні Йосипу Сталіну пише Лаврентій Берія восени 1944 року: “20 жовтня була проведена операція з ліквідації банди, що діяла в Бережанському районі. Бандити організували кругову оборону… зайнявши для цього триповерхову споруду клубу… Не маючи можливості вибити бандитів кулеметним вогнем, чекістсько-військова група обстріляла приміщення клубу артилерійським вогнем… будинок загорівся, бандити загинули під його уламками”.

Боротьба бережанського національного підпілля проти совєцької окупації тривала аж до середини 1950-х.

На національні свята на бережанській площі Ринок можна побачити дідуганів у військовій амуніції, стилізованій під одяг УСС чи УПА. Про багатьох із них бережанці іронічно подейкують, що коли хлопці з лісу виборювали незалежність України, то багато хто з цих “ряжених” ще навіть пішки під стіл не ходив.

Бережани за кордоном славляться аж трьома діаспорами! Це польська, єврейська та влас­­не українська, адже в місті до Другої світової переважали ці три національності.

Колись в Києві я познайомився з ізраїльським професором історії Шимоном Редліхом, його дитинство минуло у Бережанах. У роки війни він пережив тут Голокост і згодом написав книжку — “Разом і нарізно в Бережанах. Поляки, євреї та українці, 1919–1945”.

Його розповіді про “минулі Бережани” мені інколи нагадують мемуари Стефана Цвейґа про Австро-Угор­­щину — там ідеться про спокійне життя перед бурею війни.

“Якщо ви не були в Раю та біля Чортового каменя, значить ви не бачили Бережан”, — каже дід Онуфрійко.

Неподалік міста справді є Рай — село, біля якого граф Потоцький створив “оазу” з каскадом озер, схожу на “Софіївку” в Умані. Біля воріт Раївського парку зберігся палац Потоцького, в якому тепер психіатрична лікарня. Також тут росте розколотий від часу та підперезаний металевим обручем дуб Богдана Хмельницького, біля якого гетьман зупинявся, йдучи на Львів.

Цей Рай славиться своїм цілющим джерельцем, температура води якого навіть у спекотні літні місяці становить близько 4 градусів за Цельсієм.

А ще тут є Чортовий камінь неподалік від передмістя Лісники. Місцева традиція примушує молодят навідуватися в день свого весілля до цього каменя.

Я вірю, що вона почалася ще в часи князя Ярослава Осмомисла, коли він зустрічався біля цього каменя зі своєю коханою Настасією Чагрівною. Біля цього каменя бували Іван Франко, Андрій Чайковський, Богдан Лепкий, Соломія Крушельницька.

Теги: Анатолій ДністровийБережаниесейміста
Share11ShareSend

Пов'язані публікації

Через землю Бережанська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах громади

Через землю Бережанська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах громади

14.04.2026
втопився

Пішов на риболовлю і не повернувся: на Тернопільщині у ставку знайшли тіло чоловіка

08.04.2026
Завантажити ще
Ух радіо Ух радіо Ух радіо
Беверлі Хіллз Deluxe Беверлі Хіллз Deluxe Беверлі Хіллз Deluxe
Ua News media group Ua News media group Ua News media group

Пошук

Немає результату
Переглянути всі результати
Вуличне радіо Вуличне радіо Вуличне радіо

RSS Ровесник – молодіжні новини

  • Тріумф тернопільських лучників: три нагороди на дебютних стартах у Хмельницькому 27.04.2026
  • Тернополянка Марта Мороз підкорила Канадсько-український фестиваль 26.04.2026
  • Радіаційне відлуння Чорнобиля: як катастрофа змінила Тернопільську область 26.04.2026
  • Поповнення бібліотечних фондів у Тернополі: благодійники передали нові книги до Дня книги 26.04.2026
  • Синергія освіти та бізнесу: в ЗУНУ відбувся регіональний захід «Освіта і ринок праці: стратегія соціального партнерства» 26.04.2026
Погода
Тернопіль

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua




  • Контакти
  • Співпраця
  • Редакційна політика
Газета Місто. Тернопільські новини

ГО Медіа-центр Тернопіль

Газета МІсто. Тернопільські новини. Незалежні, оперативні і об'єктивні новини Тернополя і Тернопільської області. Політика, аналітика, економіка, спорт. Інформаційні матеріали сайту gazeta-misto.te.ua є інтелектуальною власністю інтернет-ресурсу Газета Місто. Користуючись Сайтом, відвідувач підтверджує, що досяг 21-річного віку. У разі, якщо Ви не досягли 21-річного віку — не розпочинайте або припиніть користування Сайтом. Адміністрація Сайту не несе відповідальності за законність використання Сайту та його сервісів Користувачем, який не досяг 21-річного віку. Використання матеріалів сайту лише за умови відкритого посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на Газету Місто не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Новини
  • Тернопіль
  • Твоє місто
    • Бережани
    • Борщів
    • Бучач
    • Заліщики
    • Збараж
    • Зборів
    • Копичинці
    • Кременець
    • Ланівці
    • Монастириська
    • Підгайці
    • Почаїв
    • Скалат
    • Теребовля
    • Хоростків
    • Чортків
    • Шумськ
  • Україна / Світ
  • Теми
    • Події
    • Суспільство
    • Політика
    • Кримінал
    • Економіка
    • Освіта
    • Спорт
    • Культура
    • Особистості
    • Релігія / Духовність
    • Смачного!
    • Життя
    • Здоров’я / Краса
    • Господарка
    • Стосунки / Сім`я
    • Історія / Туризм
    • Авто
    • Цікаве
  • Статті
  • Блоги
  • Війна з рф

Газета МІсто. Тернопільські новини. Незалежні, оперативні і об'єктивні новини Тернополя і Тернопільської області. Політика, аналітика, економіка, спорт. Інформаційні матеріали сайту gazeta-misto.te.ua є інтелектуальною власністю інтернет-ресурсу Газета Місто. Користуючись Сайтом, відвідувач підтверджує, що досяг 21-річного віку. У разі, якщо Ви не досягли 21-річного віку — не розпочинайте або припиніть користування Сайтом. Адміністрація Сайту не несе відповідальності за законність використання Сайту та його сервісів Користувачем, який не досяг 21-річного віку. Використання матеріалів сайту лише за умови відкритого посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на Газету Місто не нижче третього абзацу.