Ще вчора — школяр. Сьогодні — захисник України. Олександру з Коломиї щойно виповнилося 18, а він уже пів року виконує бойові завдання в складі 85 окремого батальйону 105 окремої бригади ТрО ЗСУ. Його позивний — “Пальма”. Його вибір — фронт. Його мрія — Перемога.
Повідомляє 105 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ.
«Я сказав собі: маю йти»
Після повномасштабного вторгнення Олександр одразу знав, що не стоятиме осторонь. Єдине, що зупиняло — вік. «Я чекав, поки виповниться 18», — згадує хлопець. Він подав заявку через рекрутинг, пройшов усі етапи відбору і приєднався до 85 батальйону — там, де, за його словами, зібралися справжні, молоді та вмотивовані.
«Мама плакала. Але я знав, куди йду»
Як і кожна мати, жінка не хотіла відпускати сина на війну. «Казала: не йди, ще молодий, Боже, придумай щось…» — розповідає “Пальма”. Та він стояв на своєму. І тепер з впевненістю каже: “Все в нас є. І я задоволений, як організована служба”. З часом мама трохи заспокоїлася. Хоча серце її завжди тривожиться.
«Ми з коханою не будуємо планів. Просто віримо»
На “Пальму” чекає дівчина. Їх тримає віра — у Перемогу, в одне одного, у майбутнє. «Інакше я б сюди не пішов», — каже хлопець. Зараз вони зідзвонюються, переписуються, підтримують одне одного, як можуть.
