Одна з особливостей ментальності московитського населення – некритичне ставлення до неправдивої інформації. Це постійно використовують різні московитські влади, формуючи неправдиві суспільні стереотипи та спрямовуючи населення на здійснення своїх планів неправдивими ідеологічними положеннями. Одне з таких положень полягає в тому, що ніби то більшість людей, які мешкають на території України, є частиною того, що московитська влада вважає своїм народом. Відповідно до цього, ментальність українців мала б бути такою ж, як ментальність московитів.
Одна з рис московитської ментальності – непереборний вплив страху на спрямування діяльності, зокрема, спричинення ним відмови від потужного і тривалого опору авторитарній владі. Нав’язуючи московитському населенню стереотип ідентичності між населенням Московії та більшістю населення України, який спрямовує московитів на захоплення України, та виправдовучи ним перед світом агресію Московії проти України, московитські правителі самі повірили в цей стереотип. Тому навіювання страху стало основним засобом московитської агресії, який мав би впокорити населення України. Проте українці зовсім інші. Їхня реакція на жорстокі дії, що мали б спричинити страх, цілком протилежна – в них різко посилюється прагнення справедливості та припинення злочинних дій. Причому таке прагнення домінує на всій території України – від Чернігівщини до Криму, від Луганщини до Закарпаття. Отже, те, що за планами московитських очільників мало б викликати покору, викликає великий спротив.
Це проявлялося на протязі всієї історії українсько-московитських стосунків. Зокрема, в безнадійній ситуації під час завершення Другої світової війни українські патріотичні сили передавали своїм нащадкам не впокорення неминучому поневоленню задля виживання, а ідеї звільнення від московитського імперіалізму та відновлення історичної справедливості. Це, зрештою, й привело до розвалу Московитської комуністичної імперії в 1991 році. Відразу після Другої світової війни світ не міг підтримати боротьби українського народу проти московитських імперіалістів, оскільки комуністична Московія була серед держав-переможниць у війні, і вони не могли переконливо спростувати значного перебільшення її вкладу в цю перемогу.

Зараз ситуація цілком інша. Цивілізований світ не має достатніх підстав для виправдання злочинів московитів проти українського народу і невтручання в їхні дії, тим більше, що ці дії мали б продовжитися проти нього самого. Чим страшніші злочини московитських агресорів, тим більший спротив українського народу. І чим більший цей спротив, тим більша підтримка України в світі. Так що перемога України неминуча.
Петро Жук,
керівник Центру з інформаційних проблем територій
24.04.2025