В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх. Одним із тих, хто, можливо, намагається обійти міжнародні обмеження, є узбецький бізнесмен Фазилов Бахтіор Шухратович, чиї компанії, на перший погляд, виглядають як успішні та незалежні гравці Центральної Азії. Але що, якщо за фасадом соціально відповідальних процвітаючих підприємств ховаються компрометуючі дані та зв’язки з російською владою і олігархами, що може бути частиною більш широкої схеми обходу санкцій. Цей матеріал проливає світло на темні куточки імперії Фазилова, розкриваючи нюанси, які ставлять під сумнів його незалежність і викривають небезпечну близькість до Москви.
Хто такий Фазилов? Людина без обличчя
Бахтіор Шухратович Фазилов — узбецький бізнесмен, народився 30 липня 1975 року в Самарканді, Узбецька РСР. Він є засновником і головою правління компанії “Eriell Group”, яка спеціалізується на нафтогазовому сервісі та будівництві. Також він є генеральним директором компанії “Enter Engineering”, зареєстрованої в Сінгапурі в 2012 році. Цей гігант у сфері інжинірингу та будівництва спеціалізується на масштабних проєктах у нафтогазовій та промисловій галузях, маючи офіси в Узбекистані, Росії та Обєднаних Арабських Еміратах. Компанія крім масштабних промислових об’єктів займається і цивільним будівництвом від стадіонів, аеропортів, виробництва відновлювальної енергетики і до зведення відпочинкових та меморіальних комплексів.
Крім того, Фазилов контролює компанію “Gazli Gas Storage” – оператора найбільшого газосховища в Узбекистані, що робить його ключовою фігурою в енергетичному секторі регіону., та підкреслює його вплив у стратегічно важливому енергетичному секторі регіону.
Прямою протилежністю бізнес потужності імперії Фазилова є його абсолютна закритість. Люди, що досягли небачених вершин у бізнесі, спорті, політиці, громадському життю як правило намагаються бути відкритішими для суспільства, демонструючи свою таланти, звершення і тернистий шлях до успіху, додаючи таким чином популярності і капіталізації свому бізнесу. Проте, Фазилов не відноситься до вказаної категорії можновладців, жодних фотографій, інтерв’ю, світських раундів, публічних візитів та підтверджених записів його зустрічей та контактів із впливовими особами. Така таємничість лише підігріває підозри – що саме він намагається приховати?
Газпромбанк як тіньовий партнер Фазилова
Перший тривожний сигнал з’являється, коли ми звертаємося до структури власності компанії “Enter Engineering” де Фазилову належить 51% акцій через кіпрську компанію “Klintworth Investments”. Але ще 19% контролює “Газпромбанк” – російський фінансовий гігант – через іншу офшорну структуру, “Gaudanio Holdings”. Остання спільно з громадянином російської федерації Луговским Сергієм Анатолієвичем є співзасновницею групи російських хімічних компаній “Синтез ОКА”.
Як відомо “Газпромбанк” тісно пов’язаний із Кремлем і державними корпораціями, такими як “Газпром”, який часто виступає інструментом реалізації стратегічних інтересів Росії за кордоном. Його присутність у капіталі “Enter Engineering” свідчить про те, що Фазилов не просто співпрацює з російськими фінансовими колами – він, можливо, залежить від них або виконує роль провідника цих інтересів у Центральній Азії?
Олігархічні зв’язки через партнерів
Ще глибше занурення в мережу зв’язків Фазилова приводить нас до компанії структур, зовсім наближених до Кремля, зокрема Генадія Тимченка, близького соратника В. Путіна.
Мова йде про компанію СП “Gazli Gas Storage”, яке володіє найбільшим підземним сховищем газу в Узбекистані, займається розвитком Газлінського родовища в Узбекистані. Це стратегічний проект: газосховище розташоване в самому центрі газотранспортної системи Узбекистану на перетині трубопроводів, що йдуть до Росії, Туркменістану, Казахстану і Китаю. Компанію було створено “Узбекнефтегазом” (40 %) спільно з російською компанією “Форус” (60 %).
Фінансування “Gazli” відбувалося за гроші “Форусу”, а до “Форусу” вони приходили від Єгорова. Бізнесмен же отримував кошти від компанії “Веста” – з 2020 року вона переказала йому майже 7,6 млрд рублів. Спонсорами самої “Вести” є топменеджер Тимченка Михайло Семенов і “Газпромбанк” (йдеться у матеріалах розслідування ).
У відповідь на інформацію із ЗМІ про очевидні зв’язки із кремлівськими діячами у компанії “Gazli” повідомили про завершення корпоративної реструктуризації внаслідок якої частку, що раніше належала російському АТ “Форус”, було передано компанії “Daxon Holdings Limited”, що зареєстрована в Гонконзі, пояснюючи це значним обсягом бізнесу з китайськими компаніями.
Засновником Kenfame Limited є Іван Єгоров, найближча довірена особа Генадія Тимченка, допоміг йому врятувати від санкцій нерухомість на Лазурному березі та структурувати угоду з продажу мазутного терміналу.
Denmount Limited є другим засновником компанії Daxon Holdings Limited, яка придбала найбільше газосховище Узбекистану у “Форусу”. Засновником цієї компанії також є Бахтієр Фазилов.
Sunworth Limited – третя іграшка, захована всередині матрьошки під назвою Daxon Holdings Limited. Згідно з документами, її власником є Санжар Самієв. Виходець із Самарканда Санжар Самієв є родичем Фазилова, одним зі старих членів його глобальної бізнес-мережі.
Економічні експерти називають таку корпоративну реструктуризацію просто як послуги з організації обходу міжнародних санкцій для кремлівського бізнесу.
Буровий монополіст
“Eriell Corporation” зареєстрована у Празі в 1999 році. Спочатку компанія займалася продажем російського бурового обладнання до Узбекистану, але потім сама почала укладати бурові контракти і завдяки співпраці з “Узбекнефтгазом” поступово стала монополістом у бурових роботах на узбецьких нафтових і газових родовищах.
У 2008 році Eriell вийшла на російський ринок і уклала контракти з такими гігантами, як “Газпром”, “Роснефть”, газовою компанією Тимченка Новатек. Згодом “Газпромбанк” купив 46-відсотковий пакет акцій Eriell за 100 млн дол.
За останні шість років Eriell і Enter Engineering (ще одна компанія, якою володіє Фазилов разом із “Газпромбанком”) були обрані генеральними підрядниками, разом або окремо, щонайменше в дев’яти великих нафтогазових проектах загальною вартістю 23 млрд дол.
З точністю визначити кінцевих бенефіціарів Eriell складно через використання номінальних власників. Судячи з документів, вона перебуває у спільній власності Фазилова, “Газпромбанку” і російської компанії AMGA Consulting, зареєстрованої за тією самою адресою, що й компанії Тимченка та його зятя. Ділові партнери Тимченка також були причетні до компаній, які володіли частками з Eriell.
Різні джерела в узбецькому енергетичному секторі незалежно одне від одного називають Фазилова ключовою людиною “Газпрому” в Узбекистані.
Крім того, представники російської мережі, що підпадає під санкції США, включаючи ТОВ «Т.Р.О.С.», пов’язані з цією компанією і з початку вторгнення в 2022 році використовували ТОВ «Спінер», компанії групи «Станекс» і «Ентер Інжиніринг Пте Лтд» для закупівлі західних верстатів для Росії.
Висновки
Фазилов Бахтіор Шухратович постає перед нами як майстер балансування на межі компромісів. Його бізнес компанії мають чіткі зв’язки з російськими фінансовими структурами та найближчими до Кремля особами.
Крім того, Фазилов є Президентом Федерації хокею Узбекистану і бере активну участь у вихованні молодих талантів, що також негласно пов’язує його із володарем кремля, який використовує спорт як один із факторів впливу в якості софт пауер.
