Перше та найважливіше питання для кожного й кожної з батьків – як захистити дітей? Потім з’являються конкретніші та не менш глобальні: чому насильство щодо неповнолітніх настільки поширене та що ми як держава та як цивілізований світ в цілому можемо зробити? Днями команда Мережі DOCU/CLUB та Правозахисний департамент ГО «Докудейз» зібрали представників/-иць медіа, сфери освіти, громадських і правозахисних організацій, центрів пробацій на показ фільму «У сітях» у Тернополі, аби продовжити відкривати суспільству непросту й надчутливу тему сексуального насильства над дітьми в інтернеті.
Потужна документальна стрічка від чеських режисерки Барбори Халупової та режисера Віта Клусака, як і сама подія, є частиною інформаційної кампанії «Сексуальне насильство в інтернеті: як захистити дітей», яку ГО «Докудейз» започаткувала спільно з ВГО «Магнолія». Восени минулого року ми додали фільм до програми 21 Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно Docudays UA, а наприкінці грудня – до колекції Кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA. Загалом від жовтня на цих двох майданчиках наші регіональні координатор(к)и та модератор(к)и організували понад сотню показів та обговорень стрічки в рамках кампанії.
Власне для журналістів/-ок та активної громадськості показ «У сітях» у Тернополі став другим після Києва: ми сподіваємося, що завдяки їхній долученості про онлайн-ризики дізнаються якомога більше людей, а відкритий діалог вплине на розробку політик підтримки дітей і підлітків/-ок та посилить адвокацію змін у законодавстві.
Як пояснила під час заходу Мар’яна Гевко, психологиня, експертка кампанії та проєктна менеджерка Мережі DOCU/CLUB, яка модерувала обговорення після показу, сексуальне насильство в мережі може мати різні форми та прояви, як-от навʼязливі повідомлення, коментарі або надсилання матеріалів сексуального характеру, пропозиції близькості, вимагання і розповсюдження інтимних фото та відео без згоди, шантаж, сексуальні примус та експлуатація. Потенційно постраждати від нього може будь-яка дитина. І завдання батьків та педагогів/-инь тут – бути тими, хто не засудить, а зробить усе, щоб її / його захистити.
«Специфіка в тому, що дитина в силу свого віку, що вже є фактором вразливості, та через можливі соціальні фактори, які посилюють цю вразливість, не завжди критично оцінює ситуацію. Тому тут немає поняття згоди чи незгоди, важливо розуміти, що діти завжди є потерпілими, – зазначає Мар’яна Гевко. – На жаль, ми не можемо убезпечити дітей від усього, але точно можемо постаратися допомогти їм не потрапити в подібну ситуацію і навіть, якщо вона вже трапилася, мінімізувати наслідки. Ми маємо стати опорою, надійними й безпечними дорослими, з якими можна буде пройти цей шлях».
До дискусії доєдналися експерти та експертки з педагогіки, сексології та правоохоронних органів: Анатолій Пасічник – старший оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам департаменту кіберполіції в Тернопільській області; Олександра Мʼялковська – начальниця відділу зв’язків із громадськістю управління патрульної поліції області; Ірина Клак – лікарка-сексологиня, викладачка Національного інституту сексології і сексуального здоров’я; Оксана Гіль – педагогиня, директорка демократичної школи «Alterra School», модераторка кіноклубу Docudays UA.
«У мене мурахи по тілу. Я вдруге дивлюся цей фільм і ловлю себе на думці, як пізно ми почали про це говорити, – каже Оксана Гіль. – Всі ми переживаємо, як я це називаю, “пострадянський синдром виховання” і допоки кожен і кожна будуть ховатися за сором’язливістю, невпевненістю в собі, неготовністю говорити на складні теми і називати речі своїми іменами, діти рушать на стільки кроків вперед, що ми їх не наздоженемо, і потім стикатимемося з такими ситуаціями, які бачили на екрані. Тому перший аспект – це побудова правильних довірливих стосунків дитини з батьками, а наступний – дитини з кимось із дорослих у садочку чи школі».
«Розмови на тему сексуальності ніяк не стимулюють дитину до сексуальних дій, навпаки – дають розуміння, попереджають і захищають», – додає сексологиня Ірина Клак. Через відсутність статевого виховання, що має бути обов’язковим елементом культури сім’ї й суспільства, а також сексуальної освіти у школах діти часто не ідентифікують неприпустимі дії сексуального характеру в мережі як щось неправильне й не усвідомлюють ризиків.
«Якщо дитина не знає, що таке кібербулінг, секстинг, сексгрумінг, сексторшен, не знає, що це злочин і що це може статися з нею, як вона може звернутися по допомогу? Вже в дошкільному віці діти мають розуміти, що таке особисті кордони, знати правила поведінки з незнайомцями, зокрема в інтернеті. Його можна порівняти з прогулянкою в лісі, під час якої нам можуть зустрітися хижаки чи інші небезпеки. Необхідно пояснювати, коли варто розказати про них старшим», – пояснює Ірина Клак.
Представник і представниця поліції зі свого боку розповіли про свою просвітницьку роботу в навчальних закладах щодо кібербезпеки, шкідливого контенту, домашнього і сексуального насильства. А також про складність виявлення і розслідування сексуальних злочинів в інтернеті та притягнення винних до відповідальності, зокрема через особливості українського законодавства й те, що діти та їхні сім’ї просто відмовляються говорити про те, що сталося.
Тим часом анонімно повідомити про будь-який злочин, вчинений над дитиною, а також про фото чи відео зі сценами сексуального насильства над дітьми в інтернеті можна на порталі Stopcrime від ВГО «Магнолія», просто заповнивши заявку на сайті або надіславши відповідне посилання. Також в Україні цілодобово працює Національна гаряча лінія для дітей і молоді, де безкоштовно й конфіденційно надають консультації дітям і підліткам щодо будь-яких питань.
ГО «Докудейз» доносить проблему до батьків, педагогів/-инь і всіх зацікавлених дорослих, а також інформує дітей і підлітків/-ок про загрози та надає їм інструменти захисту передусім через документальне кіно. У Тернополі та області з фільмом «У сітях» нині працюють шість кіноклубів Docudays UA (перелік нижче). Також ми додали стрічку в онлайн-кінотеатр DOCUSPACE, де її можна безкоштовно переглянути з будь-якої точки країни до кінця березня.
Подібні ж покази для медійників/-иць, освітян/-ок, активістів/-ок і небайдужих громадян/-ок Мережа DOCU/CLUB планує найближчим часом провести також у Львові та Полтаві.
_____
Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні та Fondation de France. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть виключно її автор(к)и.
Обговорення