Воздвиженська церква у Тернополі, ймовірно, є ровесницею самого Тернополя — адже її зведення пов’язане з іменем Яна Тарновського, який, заснувавши місто в середині XVI століття, розпочав будівництво храму біля міських воріт, що відкривали шлях до Львова.
Вперше церква згадується в грамоті князя Костянтина Острозького 1570 року, тож її історія нараховує щонайменше 450 років. Народні перекази ж оповідають про те, що церква на цьому місті існувала ще у період князювання Данила Романовича, та підтверджень цьому немає.
В часи турецько-татарської навали XVII століття Воздвиженська церква виконувала оборонну функцію: з вежі-дзвіниці сповіщали про наближення ворога за допомогою дзвонів та сигнальних вогнів. Розведені багаття було видно аж на Голубіцьких Товтрах, звідки сигнал передавали в Залізці, Підкамінь та Почаїв.
Довгий час у церкві зберігався чудотворний Тернопільський образ Матері Божої, який нині перебуває в кафедральному храмі Різдва Христового.
Під час Другої світової війни храм зазнав значних руйнувань. У 1954 році його відремонтували, але заразом розібрали дзвіницю, знищили іконостас та внутрішні розписи, адже церкву планували перетворити на зал моди, музей мистецтва. Навіть були наміри знищити храм, аби на його місці побудувати готель «Москва».
Та цим планам не судилося бути втіленими. Церкву відновили та повернули громаді. Відновленням іконостасу та розписом інтер’єру займався тернопільський художних Богдан Ткачик.
У роки відновленої незалежності Воздвиженська церква належала до УАПЦ, а після Об’єднавчого собору 2018 року є у великій родині помісної Української Православної Церкви.
