Шевченкове слово завжди пронизане відчуттями любові та відданості до рідної землі, ненависті та злоби до ворога, болю та страждання за долю українського народу, постійної боротьби та непохитної віри у краще майбутнє України. Так історично склалося, що українці здавна боряться за вільну та незалежну Україну.
З нагоди 210-річчя з дня народження Тараса Шевченка у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбувся концерт «Не вмирає душа наша. Не вмирає воля». Урочистості, присвячені великому Кобзарю, підготувала творча родина факультету мистецтв.
Зі сцени лунали рядки з віршів, поем, прози видатного митця. Шевченкове слово завжди пронизане відчуттями любові та відданості до рідної землі, ненависті та злоби до ворога, болю та страждання за долю українського народу, постійної боротьби та непохитної віри у краще майбутнє України.
Так історично склалося, що українці здавна боряться за вільну та незалежну країну та роками, століттями доводять, що є кращими доньками та синами рідної землі. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Героїв.
Словами «Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая» й розпочали концертну програму.
У виконанні естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Степана Буранича та молодіжного хору під керівництвом Галини Місько прозвучав «Реве та стогне Дніпр широкий», під час якого Максим Зайцев декламував вірш «Холодний Яр». Величні мотиви пісні глядацька зала зустрічала стоячи.
Загальнолюдські цінності, висвітлені у пісні «Господи, помилуй нас», достеменно передала хорова капела «Освіта» під керівництвом Галини Яценко.
Під акомпанемент бандури заслужений артист України Микола Бажанов зачитав уривок із шевченкового періоду «Три літа», а думу «Прометей» заспівав заслужений артист України Дмитро Губ’як. Гості заходу спостерігали за майстерною та професійною грою на бандурі Дмитра Васильовича, у якого пальці немов би бігали по струнах, створюючи музику для серця та душі.
Про нескореність українського поета-патріота заспівав Владислав Багрій у пісні «Давно те минуло». А дует у складі Соломії Бронецької та Світлани Карчевської ніби перемістили глядачів на вулиці Києва, слухаючи пісню «Київські дзвони». Підготувала вокалістів заслужена працівниця культури України Наталія Овод.
Поезія Тараса Шевченка актуальна й до сьогодні. Заклик до чесності, відповідальності, милосердності та любові до свого народу, до України спостерігаємо майже у кожному вірші. Ці відчуття зуміла передати слухачам Юлія Скоморівська, декламуючи «Лебедин».
Інструментальний ансамбль народної музики «Музики» подарували глядачам пісні «Не тополю високую» та «Кленову баладу». Керівник – Анатолій Баньковський, солісти – Наталія Овод і Христина Галела.
Творчість великого Кобзаря стала духовною основою формування сучасної української нації. Рядки Тараса Шевченка захисники сьогодні часто виголошують під час виконання бойових завдань, аргументуючи, що у них закладений глибоких сенс, дух і генетичний код нації. Про наболіле та важливе заспівав Микола Василечко з композицією «Пам’ятайте Героїв».
Естрадна студія факультету мистецтв під керівництвом Уляни Шерстій продовжила бойовий настрій, виконавши пісню «Борітеся, поборите».
Завершували концертну програму творами «Коломийка», «Шлях до Тараса» та «Заповіт» у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Степана Буранича.
Ректор університету Богдан Буяк від імені усіх глядачів подякував академічній родині факультету мистецтв за справжнє музичне дійство: «Дякуємо Збройним Силам України за можливість вшанувати пам’ять величного генія Тараса Шевченка. Ми повинні бути вдячними людям, які могли теж зустріти 210-річчя великого Кобзаря, проте віддали своє життя за те, щоб ми жили далі та народжували такі мистецькі імпрези, плекаючи українське. Жертовність Тараса Шевченка, незламність Героїв нашого часу – це приклад вірності справжнього патріота своєї держави. Будьмо гідними дітьми, бо що у нас сьогодні, що за життя Тараса Шевченка була і є одна спільна справа – вільна та незалежна Україна».
Шевченкові слова та історії життя поета лунали з уст ведучих, студентів факультету мистецтв – Юлії Скоморівської та Максима Зайцева.
Фото Олександра Петлюка.
