У Тернопільському апеляційному суді розглянули скарги обвинуваченого Петра Х. та його захисника на вирок Шумського районного суду від 30 листопада 2023 року.
У суді встановили, із жовтня 2022 року 57-річний Петро Х. проходив військову службу на посаді слюсара-механіка військової частини N і за місцем служби не отримував доступу до вибухових пристроїв. Однак, протиправно придбав ручну гранату РГО та 30 патронів, які зберігав у салоні авто “ВАЗ 2105”.
Будучи у відпустці, 12 липня 2023 року в обідню пору обвинувачений приїхав до с. Цеценівка Шумської громади. Будучи п’яним він зайшов на подвір’я одного з домогосподарств, із власницею якого перебував у зареєстрованому шлюбі але не проживав, та із хуліганських мотивів, нецензурно висловлюючись та діючи з особливою зухвалістю стосовно односельців, дістав ручну гранату РГО, вирвав запобіжне кільце та кинув її у бік дороги, де стався вибух.
Вироком Шумського районного суду Петра Х. визнано винним за двома статтями кримінального кодексу і призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Із таким суворим покаранням обвинувачений не погодився і в апеляційній інстанції просив звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.
Колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що обране судом першої інстанції покарання співмірне тяжкості вчинених діянь й відповідало принципам справедливості та індивідуалізації, а тому підстави для зміни вироку відсутні.
Так, районний суд врахував встановлені в ході судового розгляду відомості про особу обвинуваченого. Зокрема, що наказом командира військової частини N за сержантом ЗСУ Петром Х. закріплено лише речове майно, необхідне для власних потреб (обмундирування, взуття), але жодних боєприпасів в його користуванні не перебувало, однак він ними заволодів незаконно.
Також обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності зі звільненням його від реального відбування покарання з іспитовим строком, після закінчення якого Петро Х. знову вчиняв кримінальні правопорушення, в тому числі умисні. За місцем проживання він характеризувався негативно – неодноразово скоював крадіжки у місцевих жителів, вживав спиртні напої, притягувався до адмінвідповідальності.
Також колегія суддів проаналізувала доводи обвинуваченого стосовно незадовільного стану здоров’я і тяжких діагнозів, пов’язаних із отриманими ним травмами, пораненнями, контузіями, каліцтвом. Однак у наданій апелянтом довідці ВЛК відомості про отримання таких травм відсутні, а зазначено, що сержант Петро Х. після перенесеної пневмонії отримав відпустку додому на 30 календарних днів.
Колегія суддів визнала доведеними наявність обставин, які обтяжують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення загальнонебезпечним способом особою, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння.
Крім того, районний суд правильно врахував, що Петро Х., будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до Закону України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”, приймав присягу і був зобов’язаний її виконувати. Натомість обвинувачений, маючи військову підготовку, своїми навичками й можливостями розпорядився не на благо країни та її громадян, а навпаки наразив на небезпеку односельців, які вже тривалий час перебували у стані постійного хвилювання за свої життя. При цьому обвинувачений грубо порушив громадський порядок і свідомо, з особливою зухвалістю, не маючи передбаченого законом дозволу посеред села застосував бойову гранату.
З урахуванням наведеного колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги обвинуваченого Петра Х. та його захисника залишила без задоволення, а вирок Шумського районного суду від 30 листопада 2023 року – без змін.
Головне фото ілюстративне.
