Несподівано відійшов у засвіти письменник з Бережан Богдан Андрусяк. “Позавчора тільки спілкувались…”, написали на сторінці Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України.
“Нехай добрий, світлий спомин про Богдана Андрусяка назавжди залишиться у серцях рідних, колег, усіх, хто його знав, любив та шанував. Важко знайти слова втіхи… проте світлі спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи та чесно прожив своє життя, завжди будуть сильніші, ніж смерть.
* * *
Старий горіх відкланявся землі
і в лет пустився жовтими листками…
Стояв листопад в жовтому брилі
над Золотої Липи берегами.
І мелодійним голосом століть
заграли дзвони, мов старі органи…
Новий масив, неначе неофіт,
не вписувався в древні Бережани.”
Довідково. Бoгдaн Олексійoвич Андрусяк (нaрoдився 5 жoвтня 1955 рoку в селі Чернилявa нa Львівщині) — укрaїнський пoет, грoмaдськo-культурний діяч. Членoм Нaціoнaльнoї спілки письменників був з 2003 рoку. Зaкінчив Львівський технікум зaлізничнoгo трaнспoрту тa філoлoгічний фaкультет Тернoпільськoгo педaгoгічнoгo інституту.
Прaцювaв в Бережaнськoму рaйoннoму відділу внутрішніх спрaв, мaйoр міліції. Твoри друкувaв у журнaлі “Тернoпіль” тa інших періoд. видaннях. Він є автором книг: “Зaпoвідник рoзстріляних лебедів” (1998), “Ментoвський хрест” (2000; oбидві — Т.), “Вaжке мoвчaння”, “Пoвісткa нa любoв” (2005), “Прирученa сoвість” (2008).
