Макс Бадін — актор, режисер, автор і виконавець пісень, який жив і працював у Сполучених Штатах Америки. Його батьки були власниками пансіону “Homel Landoy”, в котрому, зазвичай, мешкали єврейські актори. Ранні літа Бадіна минули в Тернополі.
Про це розповів краєзнавець, пастор Української лютеранської церкви в Тернополі Тарас Коковський.
Справжнє ім’я Макса — Муньо син Шалома Геноха. Це Тарасові Коковському допомогла встановити дослідниця Тетяна Федорів.
“Вочевидь, на його захоплення акторським ремеслом, певною мірою вплинув батьківський бізнес. Хлопчина рано познайомився з акторством, виконавцями пісень на ідиш, тим більше, що уродженкою Тернополя була також відома Пепі Літман (Пеша Кахане 1874-1930). До того ж, вона певний час працювала у пансіоні “Homel Landoy” покоївкою”, — розповів священник.
Невдовзі батьки Бадіна поїхали до Америки.
“Там по закінченні школи хлопець поринув у царину імпрез на ідиш, котрі були тоді вельми популярними, бо ж авдиторії не бракувало. 1904 року він опинився у Clinton Vaudeville House, де почав виконувати перші дитячі ролі в Народному театрі Бориса Томашевського (1868-1939). 1906 року долучився до драматичного гуртка у Брукліні. 1909 року вперше виступив на сцені, як професійний актор у театральній трупі Симона у м. Пітсбурзі”.
Далі були гастролі Америкою з театром Томашевського.
“Працював він і в інших колективах, був у Філадельфії, Сент Луїсі, Бостоні, Нью-Йорку. Макс Бадін на сцені, знімається у низці кінофільмів, спершу без звуку, а згодом в “звукових”, записує кілька платівок пісень у власному виконанні”.
Помер Макс Бадін у 1959 році, похований на цвинтарі Mount Hebron Cemetery в Нью-Йорку.
За словами Тараса Коковського, загалом про Бадіна у відкритому доступі можна знайти небагато. Його колега по сцені Бурштайн коротко згадує про нього в своїй атобіографічній книжці “Оце життя”.
Обговорення