Нещодавно преосвященний Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ – Єпарх Бучацький очолив поминальну Панахиду за жертвами Ягільницької трагедії.
Поминальний захід відбувся в Чортківському гуманітарно-педагогічному фаховому коледжі імені Олександра Барвінського за участю студентства, викладачів, представників громадськості.
Ягільницька трагедія – важлива частина нашої історії, яка потребує розголосу і пам’яті. Вбиті в полі між Чортковом і Ягільницею патріоти, активісти, молодь, селяни та інтелігенція стали прикладом незламності духу і любові до своєї країни.
Урочистості розпочалися служінням Чину Панахиди, яку очолив Преосвященний Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ за участю духовенства Чортківського Деканату та священиків ПЦУ.
У своєму слові, зверненому до усіх присутніх, Владика промовив: «Сьогодні ми згадуємо патріотів, які загинули під час буремних подій 1942 року. Вони мали гарячі серця, любові до України і віру в Бога. Ніхто з них не опускав руки і не зневірювався, вони вірили в перемогу свого народу. Хто єднається з Господом, той завжди перемагає, бо там де Дух Божий – там панує свобода».
Після завершення заупокійних молінь до присутніх звернувся в.о. директора коледжу Пахолок Роман Іванович, який закликав не забувати своєї історії і не цуратися пам’яті загиблих патріотів. Роман Іванович запросив усіх присутніх до актової зали коледжу для перегляду фільму «Романтики Свободи», присвяченого жертвам Ягільницької трагедії.
Довідково: «Ягільницька трагедія» — масовий розстріл гестапівцями українців 27 листопада 1942 року між Чортковом і Ягільницею (нині — Чортківського району Тернопільської области, Україна).
14 жовтня 1942 року німці-нацисти перевезли 20 українців, звинувачених у приналежності до ОУН, із тюрми в м. Коломиї (нині Івано-Франківська область) до тюрми в Чорткові, а 27 листопада 52 в’язні (серед них — хворі на тиф з інфекційної лікарні) розстріляли на полі поблизу Ягільниці, за 300—400 м від дороги. Формальний привід для арешту й розправи — убивство у Львові одного з керівників гестапо.
Жертви трагедії — мешканці міст Тернополя, Дрогобича (нині Львівська область), Коломийщини, населених пунктів Станиславщини (нині Івано-Франківська область) та інші.
На третю добу після каральної акції за розпорядженням Чортківський осередок ОУН, жителі довколишніх сіл насипали могилу і встановили хрест ні місці розстрілу, але згодом німці її зрівняли з землею[1].
29 листопада 1992 року біля Ягільниці споруджено й освячено пам’ятний металевий хрест.
