Тернопіль люблять називати містом для життя. Та чи таке вже комфортне і доступне це місто для людей із інвалідністю. Голова громадської організації “Безбар’єрний Тернопіль” Тарас Хоміцький постійно моніторить, чи дотримуються у Тернополі норм законодавства, зокрема, під час облаштування тротуарів, переходів, і своїми спостереженнями він поділився в інтерв’ю Суспільному.
Тарас Хоміцький входить до громадської групи при міській раді, яка оглядає об’єкти інфраструктури на доступність. Упродовж останніх двох місяців група досліджувала доступність міста, оцінювала пішохідні переходи. Сформували перелік з 15 переходів, які потребують першочергового ремонту
“Ці вулиці були обрані на основі нашої віртуальної карти. Це місця, де є велике скупчення людей, де часто пересуваються люди з інвалідністю. Яскравим прикладом є вулиця Чорновола, а також біля ринку, там насправді багато дуже високих тротуарів.”
Чимало підприємців, зокрема, власники кафе і ресторанів, дбають про створення доступності.
“Останній результат — це співпраця із закладом на вулиці Чорновола. Там вирішили зробити пандус. Точніше, хочуть відновити пандус, який був колись, зроблять його в новій інтерпретації. Почали робити, але є певні недоліки щодо доступності. Я про це проінформував, проконсультував, що потрібно змінити чи додати. Дуже продуктивно вийшло. Переробили”.
Побачивши в місті проблеми щодо доступності, ГО “Безбар’єрний Тернопіль” звернулася до міської ради.
“Міська рада відреагувала на наші активні звернення, що стосувалися доступності на вулиці Бродівській. Я живу неподалік і тому мав можливість моніторити, підказувати, як правильно зробити. Цим ремонтом я здебільшого задоволений”.
Мобільні укриття з минулого року так і залишилися недоступними для людей з інвалідністю.
“В цих укриттях проводили благоустрій, але стосовно їхньої доступності — не з’явилося нових і не облаштували. Є певні зрушення з боку держави. Недавно прийняли державні норми, які регулюють облаштування укриттів, але це стосуються лише нових, а от переобладнають старі — це під питанням. Укриття на Бродівській залишилось без змін, лише відремонтували доріжки і пішохідні переходи навколо нього”.
Крім укриттів є чимало інших об’єктів, у яких треба забезпечити доступність
“Першочергово це комунальні заклади, поліклініки, лікарні, приміщення сфери соцзахисту. Це різні ЦНАПи, установи. Зараз багато вже цифровізували і це насправді дуже допомагає, але ще багато потрібно робити фізично. Часто це відбувається так: якщо є кнопка, то людина дзвонить і до неї хтось виходить, а як ні, то треба телефонувати або когось кликати. Буває, що надворі на коліні пишеш заяву. Якщо влітку це ще можливо, то взимку руки мерзнуть. Так, наприклад, я ходив взимку в управління соцзахисту. Подавав документи на ремонт колісного крісла і був вимушений робити це надворі. Наприклад, автовокзал, знаходиться на такому собі острівці. Кожен пішохідний перехід має високий тротуар. Тобто, якщо тобі потрібно когось зустріти, чи скористатися автобусом, то треба когось просити, щоб підштовхнули”.
Громадська група зараз консультує міську раду щодо створення доступності
“Збирали заявки охочих брати участь у цій групі. Спочатку я подав у електронному вигляді, як голова громадської організації. Не отримавши відповіді, чи взяли, чи не взяли, я спробував ще піти на Листопадову і написати особисто звернення. Зіткнувся з певними бар’єрами. Це пішохідний перехід. Бордюр був високий. Також там сходи. Люди допомогли мені потрапити на тротуар, а потім покликали працівника відділу звернень. Так я написав заяву. Тоді через тиждень сконтактувалися зі мною і сказали: “Ви в комітеті”. Тоді нас запросили вже в міську раду і розказали, чим ми будемо займатися”.
Обговорення