Днями представники Міністерства освіти і науки провели серії нарад з керівниками вищих навчальних закладів України. Основна тема зустрічі – потенційні зміни у вищій освіті.
Будь-які зміни потребують детального розгляду та аналізу, що й зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, звершувшись до ректорів: «Ви бачите зі середини, які існують проблеми та загрози для існування й розвитку наших закладів і системи в цілому. Держава не може залишатись пасивною. Ми зробимо усе для того, щоб українська вища освіта розвивалась навіть у скрутні часи».
Під час обговорення розглянули питання, винесені на рівень нормативних документів, серед яких – підтримка наукової роботи, дебюрократизація МОН, оновлений Перелік галузей і спеціальностей, модернізація мережі ЗВО, фінансування вищої освіти, академічна доброчесність тощо.
Пригадали законопроєкт № 9600 «Щодо підтримки наукової роботи в ЗВО», який наближує структуру навантаження науково-педагогічного працівника до європейського рівня, сприяє переходу частини працівників вишів, які реально не займаються науковою роботою, із статусу НПП у статус педагогічного працівника. Навчальне навантаження планується зменшити з 600 до 500 годин, водночас створивши систему обліку наукової діяльності, яка сьогодні викликає найбільше дискусій.
Заступник міністра освіти і науки – Михайло Винницький нагадав, що в закон «Про вищу освіту» закладено принцип автономії навчальних закладів: керівництво університету самостійно має визначити, як облікувати наукову діяльність і завдяки цьому закону МОН планує наблизити колег до кращих європейських практик.
Щоправда, прийняття такого законопроєкту є прогресивним кроком лише за обов’язкового повернення до формульного фінансування ЗВО, упровадженого у 2019 році постановою Кабінету Міністрів України № 1146 «Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності». Повернення до такого формального розподілу – теж у планах міністерства.
Найбільше коментарів і звернень отримав проєкт оновленого Переліку галузей і спеціальностей. «Ми маємо зобов’язання щодо євроінтеграції, зокрема – дотримуватися Міжнародної стандартної класифікації освіти, маємо Стратегією розвитку вищої освіти і План пріоритетних дій Уряду на 2023 рік. І всі вони передбачають гармонізацію галузей та спеціальностей з МСКО», – наголошує Михайло Винницький.
В Україні існують спеціальності, не представлені в МСКО, тому багато звернень стосувались щодо збереження тієї чи іншої спеціальності. «Наріжним каменем вищої освіти є не спеціальність, а освітня програма. Вона може бути за спеціальністю, а може бути й міждисциплінарною, – наголошує заступник міністра. Побоювання, що зменшення кількості галузей чи спеціальностей безпосередньо вплине на наявність конкретних катедр у вишах чи навіть цілих факультетів, є безпідставними».
На завершення Оксен Лісовий запросив до діалогу всі заклади вищої освіти та звернувся до ректорів із пропозицією активно висловлювати свою позицію щодо подальшого реформування галузі, адже виклики серйозні, тому вирішити їх можна лише разом.
Христина Надала.
