Психологи та інші нерелігійні фахівці кажуть, що жінка повинна виконувати «подружній обов’язок», догоджати чоловікові, задовольняти його тощо. Чи варто християнам довіряти психологам у сексуальних питаннях?
Відповідає брат Олександр Могильний OFM Сap.
Психологія арелігійна. Вона говорить не про акт віри, а про наші спонтанні чи неспонтанні дії, емоції, блоки, травми. Тому щодо психологів насамперед важливо перевіряти, яка у них антропологія: християнська чи, може, язичницька або марксистська. Антропологія говорить про те, як психолог уявляє людину. Християнство відкриває правду про нашого Творця, яка об’являється в житті людини. А християнське подружжя найкраще показує зв’язок людини з Богом, зв’язок Ісуса й Церкви. Зріле християнське подружжя покликане бути іконою стосунків чоловіка і жінки. Християнське подружжя — це подружжя, яке віддає життя одне одному. У сексуальному акті техніка не має бути на першому місці. Про неї можна розмовляти з фахівцями, щоб краще переживати подружній акт, оргазм, насолоду, які на 100% є даром Бога. Але найперше у подружньому акті — це служіння. І чоловік, і жінка так служать одне одному в подружньому акті, що вже не думають про власну насолоду. Кожен дбає про те, щоб його дружина/її чоловік отримали насолоду. Сексуальна сфера — найуразливіша з усіх сфер людського життя і найкраще показує правду. Лише подружжя знають про себе правду саме з перебігу подружнього сексуального акту. Чи це справді кохання, чи просто фізичне використання? Чи це щирі, глибоко побудовані на коханні, взаємини, — чи технічні? У світі немає нічого інтимнішого за людське тіло. Якщо людина віддає своє тіло на служіння подругові, усвідомлюючи, що ця людина дана їй Богом і Бог за неї віддав життя, — то вона також віддає своє життя. Такий діалог у подружжі провадить до подружнього ложа і виходить із подружнього ложа. Сексуальні стосунки впливають на побут. Те, що відбувається у подружній спальні, тісно пов’язане з тим, що відбувається на подружній кухні. Дружина, яка знає, що її чоловік усе зробить, щоб вона отримала насолоду й почувалася коханою, у побуті зробить усе, щоб її коханий був щасливий. Так само, якщо чоловік знає, що кохана у подружньому акті служить йому, то він у побуті, у житті служитиме їй іще більше. Жінка, яка знає, що її кохають, — щаслива; вона здатна віддати своє життя. Яка ж трагедія, коли жінка — зраджена, відкинута, використана!
