З року в рік, в день 7 квітня, ми відзначаємо радісне свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, яке входить до числа дванадцяти найбільших свят, встановлених Церквою. Часто припадає воно на Великий піст, буває навіть на дні Страсного тижня чи на Великдень, але ніколи не переноситься, не відкладається і не скасовується.
Бо значення Благовіщення, як моменту Боговтілення, надзвичайно велике, воно стає відправною точкою для всіх інших євангельських подій – Різдва Христового, Богоявлення, хресної смерті, Воскресіння і Вознесіння Господнього. В цьому полягає головне значення завтрашнього свята і та особлива радість, яка супроводжує традицію його відзначення.
Тропар свята Благовіщення Пресвятої Богородиці: «Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!».
Зверніть увагу: початок нашого Спасіння не в день Різдва Христового, а саме в день Його втілення, в день, коли архангел Гавриїл сповістив Діві Марії волю Господню, а Вона прийняла її, приняла своє покликання від Всевишнього бути Матір’ю для Сина Божого і стала Нею.
Власне, дата свята Благовіщення пов’язується з датою Різдва Христового – між ними рівно 9 місяців, час звичайної вагітності для жінок. Але початок нашого Спасіння, момент Боговтілення, відбувається не в час народження Сина Божого, а саме тепер, в час зачаття.
За богослужбовими особливостями свято Благовіщення подібне до свят Різдва Христового та Богоявлення. Літургія ранішеосвячених дарів в цей день не служиться, звершується літургія святителя Іоана Золотоустого. Може звершуватись і літургія за чином святителя Василія Великого, якщо свято трапиться у дні, коли її належить звершувати (в неділі святої Чотиридесятниці, у Великий четвер та Велику суботу).
До речі, свято Благовіщення в Руси-Україні було після Успіння другим Богородичним святом, якому в Києві була присвячена церква в першому столітті християнства. Князь Ярослав Мудрий на Золотих воротах у Києві збудував кам’яний храм честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. «А це тому побудував премудрий князь Ярослав церкву Благовіщення на воротах, – каже наш найстаріший літопис – щоб завжди була радість тому місту Благовіщенням Господнім і молитвою Пресвятої Богородиці й архангела Гавриїла».
