Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув касаційні скарги сторони захисту засуджених братів Канана та Камрана І. й Васіфа С. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 28 грудня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 25 березня 2022 року.
Вироком суду першої інстанції засуджених визнано винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин. Влітку 2019 року громадянин Азербайджанської Республіки Канан І. з метою особистого збагачення шляхом відкритого викрадення чужого майна й нападу, поєднаного із насильством, створив організовану групу, залучивши до її складу свого брата Камрана І. та знайомого Васіфа С. Як керівник групи, Канан І. розробляв плани нападу та розподіляв ролі кожного. Учасники групи дотримувались конспірації, телефонні розмови вели рідною мовою, використовуючи умовні фрази й словосполучення, у тому числі, в месенджерах, надісланих через програми “Viber” і “Whatsapp”
Реалізуючи свої наміри, на початку березня 2020 року вони приїхали до м. Тернопіль та винайняли житло. Взнавши, що на центральному автовокзалі обласного центру знаходяться особи, які займаються купівлею – продажем валютних коштів і, таким чином, мають при собі значні суми готівковою, засуджені вирішили відкрито заволодіти коштами потерпілих.
Діючи за заздалегідь розробленим планом, Канан І. у м. Підволочиськ придбав автомобіль “Део Ланос” та підшукав водія , який не знав про злочинну діяльність групи. На цьому транспортному засобі вони щодня приїжджали до центрального автовокзалу та ринку, підшуковуючи осіб, які займались купівлею – продажем валюти, та вирішили відкрито викрасти грошові кошти в Уляни З., Івана К. та Надії М. Півроку обвинувачені спостерігали за потерпілими, встановивши їхнє місце проживання, розпорядок дня, маршрут пересування.
17 серпня 2020 року, під вечір, засуджені підстерегли у під’їзді будинку Уляну З. Побачивши незнайомих чоловіків, жінка спробувала втекти, але Камран І. наздогнав її та вдарив рукою у груди, а Васіф С. – ногою у живіт, вирвали з рук сумку та втекли. Викрадене майно розподілі між собою, завдавши потерпілій 390 тис. 460 грн матеріальної шкоди. Аналогічним чином члени організованої групи вчинили напади на Івана К. й Надію М., завдавши їм матеріальну шкоду відповідно – на 80 тис. і 60 тис. грн.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 28 грудня 2021 року Канана І., Камрана І. й Васифа С. визнано винними за ч. 5 ст. 186 КК України (відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, у великому розмірі, вчинене повторно організованою групою) та призначено покарання у виді позбавлення волі: Канану І. – строком на 11 років, Камрану І. – 10 років, Васіфу С. – 9 років, усім – із конфіскацією майна.
Також задоволено цивільні позови потерпілих Івана К. та Надії М. та солідарно стягнуто із засуджених на їхню користь відповідно 80 тис. грн і 60 тис грн. Оскільки Уляні З. завдану шкоду відшкодовано повністю, її позов залишено без розгляду.
До відома: санкції статті 186 КК України (грабіж) передбачає покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 – на строк від 4 до 6 років; за ч. 5 – від 8 до 13 років із конфіскацією майна.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 25 березня 2022 року вирок суду першої інстанції змінив: засудженим було пом’якшено покарання та визначено: Канану І. – 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна; Камрану І. та Васіфу С. – по 8 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Не погодившись із судовими рішеннями, сторона захисту подала касаційні скарги та просила ці рішення змінити та перекваліфікувати дії їхніх підзахисних із ч. 5 на ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши кожному покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. А також застосувати до засуджених ст. 75 КК України і звільнити їх від відбування покарання.
За результатом касаційного розгляду Верховний Суд касаційні скарги захисників Канана І., Камрана І. та Васіфа С. залишив без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 28 грудня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 25 березня 2022 року – без зміни.
