Взув та й забув – саме такий помилковий підхід вкоренився у багатьох водіїв стосовно зимових шин. Сам факт їх використання часто привносить оманливе відчуття спокою, яке заколисує пильність та спонукає не звертати увагу на конструктивні особливості зимової гуми.
Проте експлуатація зимових шин вимагає дотримання певних правил. Вони допоможуть не тільки убезпечити себе та інших учасників руху, а й подовжать термін експлуатації зимових шин зі збереженням всіх функціональних характеристик.
Температура як головний чинник експлуатації
На відміну від літніх шин зимові доводиться експлуатувати у ширшому температурному діапазоні – як за сильних морозів та снігопадів, так і у відлигу, коли позначка термометра сягає 8–10 градусів тепла, а подекуди навіть вище. Різкі коливання температури, коли протягом сезону перепад сягає 20–30 градусів, властиві українським зимам. Цього сезону ми теж стикаємось з такими випадками: сьогодні 10-градусне потепління, а за кілька днів температура стає мінусовою.
Зимові шини на те й зимові, що розробляються відповідно усталеним кліматичним нормам. Так, існують шини для суворих та м’яких зим (скандинавського та європейського типу відповідно), але безвідносно цього за позначки вище +7 °C вони перестають працювати ефективно через особливості гумової суміші. Тому за плюсової температури експлуатація зимових шин вимагає коригування стиля водіння.
Правила експлуатації зимових шин за плюсової температури
- На сухому чи майже сухому асфальті слід уникати інтенсивних розгонів і гальмувань та агресивного кермування в поворотах. Кожен цей чинник окремо та всі разом призводять до передчасного зношування шин.
- Для шипованих шин додається ризик втрати шипів. Через розм’якшення гуми вони перестають надійно триматися в посадкових місцях, а жорсткий контакт з твердою дорожньою поверхнею стає згубним.
Дотримання цих простих правил дозволить найдовше зберігати зимові шини у робочому стані.
Обкатка зимових шин
Нова зимова гума потребує обкатки – це однаково справедливо для шипованих та фрикційних шин. Для виходу шин на робочі характеристики необхідно, щоб верхній гладкий шар протектора стерся, відкривши мікропори, які відводять з плями контакту воду.
Шиповані покришки вимагають ще прискіпливішої уваги. У період обкатки шипи «встають на місце», рівномірно розміщуючись у посадкових гніздах. Це знижує ризик їх випадіння, подовжуючи довговічність та збереження покришкою функціональних властивостей. Обкатувати шиповані шини рекомендують навіть компанії, які і без того застосовують технології посиленого утримання шипів.
Правила обкатки нових зимових шин
Протягом обкатки зимових шин, безвідносно того, шиповані чи фрикційні, необхідно дотримуватися певних рекомендацій.
– Швидкість руху не повинна перевищувати 70–80 км;
– Необхідно плавно прискорюватися та гальмувати;
– За можливості уникати жорстких ударів у бордюри та інші перешкоди:
– Обкатка має тривати близько 500 км.
Якщо зимова гума використовуються вже не перший сезон, теж необхідна своєрідна обкатка – цього разу водієві. Зимовим шинам властиві розмиті реакції на кермо, тому потрібен час на адаптацію та коригування стиля водіння.
Вчасна ротація
Шини на різних осях зношуються нерівномірно. Зазвичай, незалежно від типу привода, швидше зношуються передні шини – вони сприймають основні навантаження в поворотах та при гальмуванні. Відчутна різниця ступеня зношування передніх і задніх шин негативно впливає на безпеку та керованість.
Тому необхідно періодично міняти покришки місцями, доки більш зношені відповідають нормативам за глибиною протектора (для зимових шин вона повинна становити не менш як 4 мм). Найкращий момент для ротації – коли перевзуваєтесь відповідно сезону, але за явних ознак дисбалансу керованості необхідно це зробити негайно. На зимовій дорозі на водія чатує надто багато небезпек.
Існує декілька схем ротації, які враховують ступінь зношування, тип та малюнок протектора (направлені чи ненаправлені шини, симетричний чи несиметричний протектор). Головне правило – на передній осі мають бути шини з менш зношеним протектором.
Тримати тиск
Дотримувати в шинах рекомендований виробником тиск потрібно весь час, але зимова гума вимагає частішого й прискіпливішого контролю. Усе через періодичні різкі перепади температури.
При зниженні або підвищенні навколишньої температури тиск в шині, яка являє собою замкнутий резервуар з повітрям, теж відповідно знижується чи підвищується. Зміна рівня тиску становить близько 0,1 бар на кожні 10 градусів. Тому в зимових шинах потрібно постійно коригувати тиск відповідно поточним погодним умовам.
Зустрічаються рекомендації накачувати зимові покришки на 0,2 бар більше, ніж вказано виробником. Ця порада справедлива лише в тому випадку, коли автомобіль після тривалої стоянки в опалюваному гаражу виїжджає на холод.
Наслідки недотримання тиску в зимових шинах
– Якщо тиск менший за вказаний виробником, деформується пляма контакту. Як наслідок – гірше працює центральна частина покришки, яка відповідає за прямолінійний рух. Іншими словами, розгін стає млявим, а гальмування – менш ефективним зі збільшенням гальмівного шляху.
– Збільшується витрата пального, а самі шини зношуються нерівномірно. Якщо на автомобілі встановлені шиповані покришки, маємо додаткову небезпек: зростає навантаження на шипи, що призводить до передчасного їх випадіння.
– При надлишку тиску падає ефективність роботи плечової зони шини. Це призводить до погіршення зчеплення у поворотах, що особливо небезпечно на слизькій чи зледенілій дорозі.
Зберігання зимових шин
Зимова гума коштує недешево і купується не на один сезон, тому так важливо піклуватися про збереження її функціональних властивостей протягом усього терміну експлуатації. Для цього необхідно забезпечити правильні умови зберігання шин у міжсезоння. Наперед зазначимо, що це однаково стосуються й літньої гуми.
Шини можуть зберігатися комплектно з дисками або окремо без них. В залежності від цього використовуються два різних підходи.
Як правильно зберігати шини
– Комплектні колеса з дисками зберігати потрібно горизонтально, кладучи їх одне на одне. Також можна підвішувати за диск, використовуючи ланцюг або мотузку;
– Шини без дисків, навпаки, зберігаються у вертикальному положенні, а підвішувати їх не рекомендується.
За будь-якого варіанту зберігати шини потрібно в окремому, бажано опалюваному приміщенні без різких перепадів температури та діяння дощу чи снігу. Такі умови легко забезпечити тим, хто живе у власному будинку, а ось мешканцям багатоповерхівок складніше – навіть у сучасних ЖК з підземними паркінгами зазвичай відсутня можливість правильно зберігати змінний комплект шин.
Аби не захаращувати балкон чи комору, краще скористатися послугою сезонного зберігання шин – її надають не тільки спеціалізовані шинні сервіси, а й автомобільні дилери та СТО.
Категорична заборона при експлуатації зимових шин
Зимові шини потрібно встановлювати на всі колеса, а не тільки на ведучу вісь. Це принципове правило, а стосується воно як шипованих, так й фрикційних шин. Склад гумової суміші та протектор літніх та зимових покришок кардинально відрізняються, відповідно маємо різний коефіцієнт зчеплення з дорожньою поверхнею. Різниця настільки значна, що це унеможливлює одночасне використання літніх і зимових шин.
Якщо на одній осі стоятиме зимова гума, а на іншій – літня, неможливо розраховувати на передбачувану та безпечну поведінку на дорозі. В екстреній ситуації автомобіль може швидко втратити керованість. Не допоможуть ані новітні електронні помічники, ані реакція водія, якою б швидкою вона не була. Наслідки ж можуть стати фатальними.
