Більшість укриттів, вартість одного становить орієнтовно 300 тисяч гривень, стали безкоштовними громадськими вбиральнями, притонами для наркоманів та прихистком для бомжів.
Укриття розташоване у центрі міста біля кооперативного коледжу.
Сміття тут було більше – недопалки, папірці, шкірки від мандарин.
Помітили і неприємну картину – хтось сходив в туалет у кутку.
Світла немає.
Увечері укриття також було без світла, оскільки на Руській відбувалися планові відключення електроенергії.
Укриття на залізничному вокзалі перетворили на добрячий туалет.
Коли ми увійшли всередину – одразу почули неприємний запах.
Вся підлога – брудна. Хтось випорожнився.
Брудна не лише підлога, а і лавки.
Перебувати тут бридко, тож навряд чи хтось буде ховатися сюди під час повітряної тривоги.
В укритті на вулиці Бродівській хтось зробив «притон».
Інакші слова підібрати важко.
Всередині – порожні пляшки з–під пива, купа недопалків, сміття та битого скла.
Валявся використаний презерватив, а під однією з лавок – упаковка з–під ампул лікарського засобу, які використовують люди з наркотичною залежністю.
Чи є тут світло – останнє, на що звертаєш увагу. Воно тут, як і в усіх інших мобільних укриттях, вдень відсутнє. А от увечері світло увімкнули. Працювала і розетка.
До слова, як свідчать дані на сайті державних закупівель – загалом місто витратило 2 975 000 гривень за 10 захисних споруд.
Це майже по 300 тисяч за укриття.
