Російські вояки вже давно звикли до відступів. Різних. Тактичних, стратегічних, будь-яких. Головна відмінна риса таких “передислокацій” – вимушеність.
Не “військовий геній” командирів різних рівнів, що проаналізувавши ситуацію на лінії фронту, прийшли до висновку про необхідність та доцільність планового переходу на нові позиції. Ні. Це не про російську армію. Відступати росіян змушує шалений натиск Захисників України і безпорадність військових злочинців перед справжньою мужністю та вправністю тих, хто боронить власну Землю та власну Свободу.
“Жести доброї волі” швидко перетворилися на інтернет-мем, який характеризує стан російського війська та його спроможність до ведення бойових дій з противником, який, щонайменше, знаходиться на одному рівні з окупантом. Київщина, Сумщина, Чернігівщина, Зміїний, Херсон…
Саме “жестами доброї волі” путінська пропаганда пояснювала відступи росіян, що більше були схожі на втечі. Певною мірою путінським пропагандистам спочатку вдавалося створювати ілюзорну картину власного вигаданого театру бойових дій, на якому “мужні визволителі, намагаючись зменшити втрати серед мирного місцевого населення”, залишали свої позиції. Кажучи відверто – тікали. Бо особливого вибору у росіян зараз на зараз то і не має. Або полон, або втеча, або смерть.
Близько 95 тисяч загиблих окупантів не встигли втекти і перетворилися або на “чорні пакети”, або на органічні добрива для української землі. Яким би не було “затьмареним” російське суспільство, але охочих до смерті на чужій стороні стає все менше.
Путінська влада мала певні надії на “путінського кухаря”, який поставив “під ружжо” зеків. Близько 25 тисяч відвертих злочинців, вбивць, грабіжників та насильників нічим не змогли потішити кремлівського диктатора. Майже третина з мобілізованих у “місцях, не на стільки віддалених”, вже отримали смертний вирок на полях України.
Безумовно, кремлю їх не жалко, але ж і вони вже закінчуються! Бравурні “патріотичні” заклики змінилися на керовану паніку. Поки що керовану. Кремлю вигідно “підігрівати” страхи росіян про можливість прокинутися у будь-яку мить будь де від вибухів українських ракет та бомб. Все ж таки це надастьзмогу відволікти певну увагу на страшні “стратегічні” перспективи для росіян і приховати “тактичні” провали та постійні відступи.
Тренд “жестів доброї волі” вже вичерпав себе і не в змозі приховати від навіть враженої “путінізмом” внутрішньої аудиторії загальної неспроможності таких “бравих” колись вояків.
Кремль у будь-який спосіб намагається “вициганити” собі перепочинок на фронті, сподіваючись, що зможе привести до ладу залишки “другої у світі”. Надії на послаблення підтримки з боку демократичної світової спільноти себе не виправдали.
Постачання зброї не тільки не припиняється, а ще й виходить на новий рівень. Вже зовсім скоро Україна отримає такі необхідні для зламу російського хребта сучасні танки, літаки та ракети великої дальності враження ворожих цілей.
Ворог приречений. Але власна психічна потворність та хворобливі ілюзії керівництва кремля унеможливлюють припинення війни. Визнати поразку у цій злочинній агресії дорівнює миттєву втрату влади та “туристичний маршрут” до Гааги.
Чим відвідини цього голландського міста закінчяться для путіна та Ко дуже добре розуміють навіть самі закінчені кремлівські злодії. Тому ворог, поки що, поступово відступає.
Це ще не паніка і не стрімка втеча до власної “нори”. Але це єдине, на що спроможні “визволителі”. Захисники України вже вигнали ворожу орду більш ніж з 50 відсотків території, яку ворог зміг захопити з 24 лютого.
На думку іноземних військових фахівців четвертий контрнаступ української армії може бути неминучим, незважаючи на настання зими, на яку так сподівався путін. Цей контрнаступ матиме на меті звільнити більшу частину півдня України і відтіснити російські війська до вузької ділянки суші, що з’єднує материкову Україну з Кримським півостровом.
Є всі ознаки таких намірів Збройних Сил України. Як і є ознаки того, що російські війська готуються до подальших відступів у глиб поки що окупованих територій.
У соціальних мережах помітили, що в Запорізькій області навколо Березівки, яка знаходиться на певній відстані від нинішньої лінії фронту, тривають оборонні роботи. Пресловута “лінія суровікіна”, яку “горе –вояка” стелков назвав “шалено марною” та, водночас, “шалено дорогою”, теж знаходиться за нинішньою лінією фронту. З населеного пункту Михайлівка нещодавно втекли підрозділи РФ, які базувалися в місцевому відділенні поліції та одному з навчальних закладів. У населених пунктах Пологи та Інженерне росіяни виїжджають із будинків, де вони були розквартировані, вивозять викрадене майно. У населеному пункті Бурчак російська влада проводить перепис для так званої добровільної евакуації населення. 30 листопада міський голова Мелітополя Іван Федоров повідомив у своєму телеграмі, що Міноборони рф передислокувало польовий шпиталь з тих же самих Полог до Маріуполя.
Це не тільки погіршує турботу про солдатів на передовій, це явна ознака того, що російські війська планують відійти назад до місця відносної безпеки.
Навіть на пляжі в кримському селищі Чорноморське вже риють окопи. Перелік явних та можливих ознак підготовки війська загарбника до відступу постійно доповнюється.
Протягом 10-11 грудня спостерігалося відведення російських військ із районів населених пунктів Новомиколаївка та Михайлівка Херсонської області.
Sky News з посиланням на президента Франції Макрона оприлюднило інформацію, що вже є домовленість про виведення росіянами важкого озброєння з території Запорізької АЕС.
Все ці факти свідчать про те, що плани кремля щодо відведення військ далі назад є абсолютно реальними. З огляду на таку ситуацію на фронті, стають зрозумілими причини відмови кремля від великої прес-конференції путіна та скасування його звернення до федеральних зборів.
Кремлівські чиновники вкрай болісно ставляться до того, що на будь-якому публічному заході, на якому присутній путін, може початися несанкціоноване обговорення “спеціальної військової операції”, яка так “вдало” продовжується вже понад 9 місяців та 95 тисяч життів окупантів. А питання обов’язково будуть. І ніякі байки про “жести доброї волі” не допоможуть бункерному диктатору змусити людей вірити черговій порції кремлівської брехні.
З тих же самих причин скасована і новорічна кремлівська зустріч. Святкувати росії нічого від слова “зовсім”. Країна знаходиться у тотальному “відступі на усіх фронтах”. Санкції, ізоляція, презирство та ненависть переважної більшості світової спільноти, руйнація економіки та соціальні катастрофи. “Небойові” досягнення путінської влади вражають. І це у країні, яка навіть ще практично не зазнала втрат серед простих громадян та збитків від обстрілів інфраструктурних об’єктів на своїй території! Наступ ЗСУ такий же невідворотній, як і “відступ” злочинців-окупантів, що врешті-решт отримають справедливе покарання від тих, кого ще зовсім недавно росіяни називали мешканцями “країни 404”. Слава Україні!
