Тернополянка Наталка Хамуляк Григлевич у мережі Facebook написала про умови в обласній дитячій лікарні. Вона розповіла, чого не вистачає і що б мало бути у медзакладі, або маленьким пацієнтам і їхнім батькам було зручно перебувати у медзакладі на лікуванні.
«Лікарняний досвід ПОТРІБНІ ЗМІНИ!!!
Отже, коротко про наше лікування в Обласній дитячій лікарні.
Я не вибаглива людина але є те, що необхідне для мінімального комфорту. Перелічувати всього не буду, бо того багато насправді, але зазначу на важливому (на мою думку)
Я вважаю, що дитячі відділення мають бути орієнтовані на дітей, думаю ви погодитесь, бо це ЛОГІЧНО! Діти активні, вони не можуть прийти, лягти і лікуватись. Їм треба чимось займатись. Для цього у палаті мав би бути МІНІМУМ
– [ ] дитячий столик. Щоб можна було малювати фарбами, олівцями, ручками….не на ліжку ж це робити.
Окей, по мінімуму закінчили.
Не по максимуму але трошки більше мінімуму
– [ ] можна було б ті нещасні стіни пофарбувати однотонно але в якийсь приємний колір (я вже не кажу про малюнки, які дитина могла б розглядати)
– [ ] можна було б вайфай мати
– [ ] дзеркало вчепити щоб дитина бачила себе
– [ ] можна було б накладки на унітаз мати і видавати на запит
короче, продовжувати можна але це вже вийде по максимуму.
Що важливо для дорослих:
– [ ] дзеркало ВІДСУТНЄ не просто у палаті, його нема ніде, у жодному кутку всього відділення (я себе не бачила 2 дні, бо забула маленьке в іншій сумці!!!!)
– [ ] світло у палатному санвузлі відсутнє, навіть не передбачене, ну а нащо (вистачає і того що полосочкою з палати падає)
І НАЙВАЖЛИВІШЕ!!!! Ці палати мають бути ОДНОМІСНІ!!! Для усіх. Це не привілей, це мінімальний комфорт, чорт забирай! Інколи дорослим не хочеться в палаті з кимось лежати…. Лікарня це ж не курорт, приємного тут мало. Діти стресують, плачуть, кричать, не сплять або засинають тоді, коли вже з ніг від втоми падають. Не може бути дві хворі дитини в одній палаті. Це не допомагає їм одужувати. Вони одне одного будять, мами ходять злі… Боже, про це можна писати багато. Достатньо включити мозок і стає зрозуміло – треба змурувати цегляну перегородку щоб люди могли хоч якось усамітнитись і проводити час з дитиною так як комфортно, а не вічно дьоргати: «того не роби, туди не ходи, того не чіпай, голосно не говори……» все я вже киплю!
Щиро бажаю не попадати у лікарні. Бережіться
NB: Усьому медперсоналу щиро дякую за турботу!
Впевнена – зміни у системі нас чекають після ПЕРЕМОГИ!
Слава Україні!», – написала Наталка Хамуляк Григлевич.
Катерина Богуславська
