Виїзд за кордон у відрядження, камери в обмінниках, відновлення аукціонів з продажу держпідприємств та розвантаження пунктів пропуску на кордоні — Суспільне розповідає, що зміниться в Україні з 1 вересня.
Виїзд за кордон для чоловіків
Уряд запроваджує проєкт “єВідрядження” для підприємців (ФОПів та юридичних осіб приватної форми власності). Виїжджати за кордон для робочого відрядження можна буде на короткий термін: не довше, ніж на 7 днів, повідомила перша віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
У відрядження компанії можуть відправити не більше 10% від загальної кількості працівників, але не більше 10 людей. Аби отримати дозвіл, підприємці мають зробити таке:
- подати податкову звітність;
- не мати заборгованості з Єдиного внеску на державне соціальне страхування;
- внести гарантовану заставу — платіж у 200 тисяч гривень в “Ощадбанку” на спеціальний рахунок (ці гроші повернуть після того, як людина повернеться до України);
- мати не менш як 10 працівників;
- середня заробітна плата в компанії має бути не менш як 20 тисяч гривень.
Якщо працівник порушить умови відрядження, заставу перерахують на потреби Міністерства оборони, підприємство до кінця воєнного стану не зможе оформити нові дозволи на виїзд за кордон, а вже діючі будуть скасовані.
Подати заявку на “єВідрядження” можна буде через портал “Дія”.
Обмін валют “під камерами”
Національний банк виставив нові вимоги до обмінників. До 31 серпня пункти обміну валюти мають обладнати приміщення системами відеоконтролю, щоб операції із купівлі-продажу фіксувалися на камеру. Встановити камери обмінники мали спочатку до 3 серпня, але потім цей термін через воєнний стан продовжили.
Пункти пропуску на кордоні
Державна митна служба з вересня запроваджує пілотний проєкт, який має скоротити черги транспорту в прикордонних пунктах пропуску. Величезні черги пов’язані і з вантажними перевезеннями, і з пасажирськими.
У митній службі визнають: використали всі можливості пунктів пропуску, але черги на кордоні залишаються проблемою, тому вдалися до нового рішення — з 1 вересня вантажівки та фури розподілятимуть по пунктах пропуску за вагою:
- транспорт масою до 7,5 тонн буде проїжджати через “Устилуг-Зосин”, “Грушів-Будомеж”, “Смільниця-Кросценко”, “Угринів-Долгобичув”;
- вантажівки та фури понад 7,5 тонн курсуватимуть через пункти пропуску: “Рава-Руська — Хребенне”, “Краківець — Корчова”, “Шегині — Медика”, “Ягодин — Дорогуск”.
Попередньо експеримент триватиме до 30 листопада.
“Транспортний безвіз” із Молдовою
З 1 вересня українські перевізники можуть їздити до Республіки Молдова за спрощеними правилами. “Транспортний безвіз” із Молдовою підписали 27 серпня — це була остання країна Євросоюзу, з якою не скасували дозвільний режим для українських перевізників.
Україна та ЄС підписали угоду про спрощений перетин кордону для транспорту 29 червня 2022 року. До цього щороку Україна та Євросоюз виписували певну кількість дозволів на міжнародні вантажні перевезення. Вантажівка мала отримати дозвіл не тільки в країні кінцевого призначення, а й в усіх на своєму шляху. У деяких країнах дозволи були платними. Крім того, часто українські перевізники скаржилися на нестачу дозволів, які якась країна видала в обмеженій кількості.
За даними уряду, Україна та Молдова скасували дозволи для вантажних та регулярних перевезень і залишили дозвільний режим для нерегулярних пасажирських перевезень (у наступному році сторони обміняються 2200 дозволами) та для перевезень через Молдову в інші країни (Україна отримає 10 000 дозволів на 2023 рік).
Відновлення малої приватизації
Кабмін оголосив про відновлення малої приватизації з 1 вересня, яку не проводили від початку повномасштабного вторгнення. Законопроєкт №7451 Верховна Рада розглядала з червня, 18 серпня його підписав президент. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що правила приватизації спрощені.
Ключові зміни:
- скоротили терміни проведення повторних аукціонів, а також процес передачі майна переможцю: від оголошення до підписання договору — не більше 2 місяців;
- об’єкти будуть приватизовуватися одразу з необхідними документами, наприклад, новим власникам передаватимуть дозволи та ліцензії. Раніше їм доводилося повторно оформлювати ці документи після приватизації.
Фонд держмайна вже повідомив, що найближчим часом планує виставити на аукціони 6 спиртзаводів та 2 хлібокомбінати. Усі — у регіонах, де не ведуться бої.
Виплати ВПО
Міністерство економіки з березня 2022 року впровадило соціальні виплати для людей, які були вимушені переїхати в інші регіони країни через повномасштабну війну. Внутрішньо переміщені особи (ВПО) щомісяця отримують:
- 3 тис. грн на кожну дитину або людину з інвалідністю;
- 2 тис. грн на кожного повнолітнього.
У березні та квітні 2022 року їх отримували усі зареєстровані ВПО. У травні уряд обмежив категорію українців, які отримують грошову допомогу, і надає її тим, хто виїхав з окупованих чи небезпечних територій. Змін у виплатах ВПО з 1 вересня 2022 року не передбачається. У вересні 2022 року гроші від держави отримуватимуть:
- громадяни, переміщені з територій, де ведуться активні бойові дії,
- ВПО, яким зруйнували або пошкодили житло.
Єдине, на що треба звернути увагу, — перелік громад, мешканці яких отримують виплати. Його щотижня оновлює Мінрегінтеграції. У списку від 19 серпня — дев’ять областей та 323 громади. Тобто усі люди, які виїхали з цих громад і стали на облік як ВПО, гарантовано отримають виплати.
Навчальний рік
Навчальний рік в Україні розпочнеться 1 вересня, але не всі школярі сядуть за парти. Головна умова офлайн-навчання — облаштоване за всіма правилами укриття у школі та безпека в регіоні. Рішення про формат навчання приймають військові адміністрації, місцева влада та керівництво шкіл.
Наприклад, школи Львова планують очне навчання для молодших класів, а для старшокласників поєднають офлайн з дистанційним форматом. У Києві буде також змішана форма: відкриються ті школи, де є укриття. А школярі Харкова, Дніпра, Миколаєва, Запоріжжя розпочнуть навчальний рік у онлайн-форматі.
Діти, які на 1 вересня перебувають за кордоном, та переселенці всередині країни можуть продовжувати вчитися у своїх школах онлайн.
