Не здолати ту націю, де кожен керується головним законом – жити заради тих, кого любиш! Вітаємо Іванну та Івана з одруженням! Бажаємо багато років прожити у щасті й здоров’ї у світі, де вже не буде русні.
Пише Весільний портал Пара молода.
Знайомство
Ми познайомились через спільних друзів за збігом обставин, які відбуваються раз в ніколи. Перша розмова була дуже цікавою. Ми були шоковані, що народжені 07.07 з різницею у сім років. І що нас звати Іван та Іванка. Та ще й рік перед тим подруга розповідала мені про такого Івана. Але тоді я це до уваги не взяла.
Перші побачення закоханих
Наше перше побачення було на даху будинку біля озера. Іван зробив романтичну вечерю з виглядом на Тернопіль. Пам‘ятаю, я тоді дуже соромилась. Адже ми бачились лише втретє. Не очікувала такого побачення. Та й я взагалі не знала куди їду.
Друге побачення було в кінотеатрі у центрі Тернополя. Там ми були у двох. Іван викупив зал. Ми сиділи у центрі залу, як у фільмах, і дивились мультфільм. Їли сирний поп-корн, який я не любила. Але був тільки сирний і суперсирний. Досі згадую це і сміюсь. Іван не думав, що можна не любити сирний поп-корн.
Іванна розповідає,що зустрічалися вони з Іваном не довго, коли Іван вирішив зробити пропозицію Іванні.. Зрозуміли, що хочуть одружитися,бо дуже кохають одне одного. Пропозицію руки і серця хлопець зробив у найвищій будівлі світу – Бурдж Халіфа. Пара багато подорожувала і паралельно готувалася до важливого дня – весілля.
Усі плани щодо весілля обірвались з початком війни. Іван поїхав на схід. І тоді ми подумали , що розписатись варто там. Обоє цього хотіли, страшно не було взагалі. Думала в той момент, що скоро побачу Івана. Я приїжджала до Івана двічі. І на другу поїздку, 24 червня, ми зранку пішли шукати РАЦС в Лозовій. У РАЦС, в якому планували розписуватись, влучила ракета. Купили букет білих квітів, плаття я з собою взяла. Івана друг зробив нам фото. Відсвяткували розпис, затанцювали наш перший танець.
Про весілля на полігоні, де воює Іван, Іванна поділилася і на своїй сторінці в Інстаграм @ivanna.kyba.
– “Я досі в тому моменті. Раді, що змогли розбавити ці сумні дні… і добавити більше хороших емоцій. Воно було того варте. Весілля ми плануємо після перемоги, коли Іван повернеться додому”.
Якби кацап не хотів зламати нашу країну, наші життя, але ні Україну, ні нас духом не зламати. Ми далі продовжуємо жити. Будуємо наше спільне майбутнє!
