Про це кореспонденту Укрінформу повідомила директор цього єдиного у світі такого типу культурно-етнографічного закладу Віра Дудар.
«Серед понад трьох тисяч автентичних лемківських речей вжитку та побуту, декору і мистецтва є й ті, які уособлюють чи не головний елемент жіночого одягу – головні убори, хустки. У нашій колекції зібрали понад три десятки давніх хустин, привезених українцями з різних теренів Лемківщини та подарованих для збереження звичаїв і традицій лемківської культури. Кожна з них – оригінальна і неповторна, приурочена до тієї чи іншої події. У жіночому костюмі лемкині убір голови був чіткою ознакою соціально-вікових відмінностей, естетичних уподобань, звичаєвих і певних обрядових уявлень», – розповіла Дудар.
За її словами, у колекції експозиції можна прослідкувати, як в одязі лемків, зокрема й головних уборах, позначився чинник багаторічного поділу Лемківщини між різними державами. Тут і польські, і словацькі, й угорські впливи.
«Лемківські жінки носили єдвабні (шовкові), баранкові (великі вовняні), верети, плахти (вовняні в клітинку), ранцлівки (квітчасті з люрексом), шафолки (великі з торочками) хустки. Також одягали і тибетівки (квітчасті малі без торок), куповані гатласки, штофки, кестемани (вовняні в’язані), гарстувки (вовняні фабричні) хустки», – додала директор Музейного комплексу «Лемківське село».
У музейному комплексі в Монастириськах показують не тільки деякі зразки із перерахованих різновидів жіночих головних уборів, але й як давні, так і сучасні світлини жінок-лемкинь в автентичних хустинах. Також відвідувачам демонструють фрагменти обрядів і традицій, де хустина – ключовий елемент лемківської культури.
Довідково. Лемки – західна етнічна гілка українського народу, яка проживала на обох схилах Карпат. У 1944-46 рр. на підставі угоди між урядами УРСР та Польщі відбулася депортація українського населення з території Польщі до УРСР і польських громадян з території УРСР до Польщі.
Загалом депортували майже 500 тис. лемків і розсіяли по всіх областях України. На Тернопільщині оселилося понад 41 тис. родин.
Обговорення