Щорічно на Тернопільщині проводять різноманітні фестивалі, які збирають тисячі людей з усіх куточків країни. Цей рік не став винятком. Попри пандемію, ми змогли провести у новому форматі уже традиційні заходи – «Борщівська вишиванка», «Дзвони Лемківщини» тощо.
Перед працівниками культури цьогоріч постало багато викликів. Однак вони впоралися і змогли пристосуватися до нових умов робити. Їхня самовіддана праця вражає своєю невичерпною енергією, неповторністю, яскравим колоритом. Бібліотекарі, музейні працівники, танцюристи і гумористи, співаки і неперевершені музиканти, керівники творчих колективів тощо, — усі вони щоденно збагачують нашу культуру. Наш край багатий на таланти, і нам є ким гордитися.
Бажаю усім працівникам сфери культури творчого неспокою, незгасного ентузіазму, віри в себе і свою благородну місію. Нехай культура зміцнює і гуртує українське суспільство! Адже без культури нема держави!
