Діючі міські голови Тернополя, Івано-Франківська та Хмельницького, які кандидували від ВО «Свобода», перемогли на місцевих виборах з рекордними для України показниками. За попередніми результатами Сергій Надал, Руслан Марцінків та Олександр Симчишин набрали більше 70 % голосів виборців. У міських радах також будуть сформовані коаліції з політичних партій, які підтримують цих мерів.
Націоналіст – це добрий господар
Ще у 2010 році Сергій Надал на своєму прикладі показав, що українські націоналісти – це не лише вишиванки та мітинги з прапорами. А це й добрі господарі, які піклуються про місто та громаду. У 2015 році позитивний досвід Тернополя, де міським головою працює Сергій Надал, використовували у своїй виборчій кампанії Руслан Марцінків та Олександр Симчишин. А місцеві вибори 2020 року показали, що абсолютна більшість мешканців Тернополя, Івано-Франківська та Хмельницького підтримують мерів-націоналістів. Підтримують і за їх тверду націоналістичну позицію, і за те, що вони професійні господарники. Бо дійсно, націоналіст – це перш за все той, хто дбає про своє рідне місто, про свою громаду.
«Пояс Свободи» Сергія Надала
Також треба відзначити, що «ефект доміно», який у 2010 року започаткував Сергій Надал, продовжується. По всій Україні, особливо у західній та центральній, мерами та головами ОТГ стали багато «свободівців». Пояс «Свободи», який починався з Тернополя, сьогодні поширився на всю Україну.
«Пояс Свободи» проти проросійських сил
Тим часом у східних областях ми спостерігаємо реванш проросійських партій, екс-регіоналів, які під новими вивісками ОПЖЗ та «партія Шарія», здобули провідні позиції у місцевих радах. Старі вождистські партії і відносно нова «зелена партія» не змогли їм нічого протиставити. Тому так важливий «пояс Свободи для протидії проросійського реваншу. Бо мери міст – це не лише очільники громад, це політичні діячі загальноукраїнського значення. Після процесу децентралізації, місцеве самоврядування по-факту стає ще однією владною гілкою. І дуже важливо, щоб вона складалася з патріотів.
Щоб «пояс Свободи» й надалі розширявся і витісняв проросійські сили до російського кордону.
