Світ на порозі великої кризи
Кожен десятий американець втратив роботу через пандемію. На сьогодні у найпотужнішій економіці світу вже 17 млн безробітних. І це тенденція, яка ще буде наростати. Будівельна галузь сусідньої Польщі втратила близько чверті своїх працівників, які прибували переважно з України і сьогодні стоїть питання, чи зможе вона цілком відновитися після завершення карантинних обмежень. В Україні близько третини з тих, хто мав роботу, сьогодні зазнали відчутних втрат у доходах. Частина людей втратила роботу взагалі. Світовий банк прогнозує Україні 3,5 % падіння ВВП, хоча ряд економістів прогнозують і значно песимістічніші цифри.
Падіння економіки замість обіцяного урядом зростання – означатиме зменшення доходів людей. Менші доходи ведуть до зменшення витрат. Відтак страждають усі: підприємства, підприємці, наймані працівники, країни і громади. Сьогодні вже стало очевидно, що світ стоїть на порозі великої економічної кризи. Нам доведеться жити з цією думкою наступні кілька місяців, а можливо і років.
Чого чекати місцевим громадам
Під найбільшим ударом сьогодні перебувають місцеві громади, зокрема і Тернопільська ОТГ. З однієї сторони, через недолугі парламентські рішення, місцеві бюджети вже позбавлені кількох мільярдів гривень доходів. З іншої — саме на плечі місцевих бюджетів була перенесена левова частка витрат на протидію поширенню епідемії. Згідно офіційних даних, за перші тижні карантину місцеві бюджети витратили близько 500 млн грн на боротьбу з поширенням коронавірусу. Натомість на сьогодні, попри багато гучних заяв, уряд виділив лише 100 млн. Фактично усі протиепідемічні заходи у Тернополі вживалися за кошт місцевої громади і меценатів.
Важко уявити, що було б, якщо б у Тернополі міський голова не почав діяти ще у лютому, коли на державному рівні переконували — загрози нема. Очевидно, що тоді Сергій Надал зробив для себе непростий вибір — доручив спрямувати кошти на забезпечення лікарень та медиків забравши їх з інших важливих напрямків.
Ймовірно, що саме “відсутність ремонтів” та “погані дороги” будуть закидати міському голові його опоненти під час наступних виборів. Насправді вибір для розумного і свідомого керівника міг бути лише один — рятувати здоров’я та життя тернополян. Можна багато говорити про проблеми з медициною. Державний бюджет щороку боргував Тернополю 40-60 % медичної субвенції. Це кошти, з яких мали платити зарплати медикам. Місто ж мало покращувати стан медичних закладів, однак було змушене покривати борги держави. В іншому випадку ми б залишилися без лікарів. У березні потрібні були швидкі рішучі дії. І Тернопіль пішов на такі зміни не чекаючи доброї волі “згори”, не чекаючи рішень народних депутатів, які чомусь зникли від часу виборів. Міський голова схвалив непрості, але правильні, з точки зору порятунку здоров’я тернополян, рішення.
Ціною таких рішень можуть бути складні часи у майбутньому. Очевидно — до кінця року Тернопіль матиме менше коштів на будівництво доріг, ремонти дворів та будівель. Можливо, у наступні місяці місто не зможе демонструвати настільки бурхливого розвитку, як у минулому, але — це ціна захисту здоров’я тернополян в умовах фактично повної відсутності злагодженої централізованої державної політики протидії епідемії і підтримки економіки.
Потрібна єдність і досвід
Маємо також усвідомлювати, що майбутні економічні та соціальні негаразди доведеться долати разом. І краще в цих умовах опиратися на надійних та досвідчених керівників, які приймали правильні рішення у потрібний час тоді, коли інші лише імітували діяльність заради гарного відео в інтернеті чи на ТБ.
Маємо діяти, як родина, котра потрапила у скрутні життєві обставини, і переглядає свої витрати, та визначає, що важливіше саме сьогодні для всіх, а не лише для окремого члена сім’ї.
Україна не раз переживала подібні кризи. Ми поборемо епідемію. І майбутня економічна криза також буде подолана. Головне – тримати єдність. Діяти професійно і злагоджено.
