Президент товариства генетики Сполучених Штатів Америки, член Національної академії наук, почесний доктор Університету П’єра і Марії Кюрі в Парижі, почесний доктор технічних наук, президент міжнародного Конгресу дріжджів генетики і молекулярної біології, почесний доктор університету Міссурі – неповний перелік титулів нашого земляка, уродженця Шумщини Романа Гершеля.
Фото з відкритих джерел
Величезний внесок в розвиток генетики, наукові здобутки Гершеля отримали світове визнання. Він нагороджений Золотою медаллю фонду Крістіан Хансен (Данія), медаллю «За заслуги» університету Міссурі – Колумбія, медаллю Томаса Хант Моргана.
Роман Гершель народився в Шумську 29 вересня 1914 року. Ще до того його батько емігрував до США. Через події Першої Світової війни Рома з мамою переїхали до Америки лише в 1921 році. Родина поселилася у північній Міннесоті, де народилися брат і сестра Романа, а сам він почав відвідувати громадську школу. Освітні можливості там були невеликими, і тому Роман переїхав до родичів в Сент-Луїс, щоб відвідувати середню школу у великому місті.
У 1932 році Роман вступив до університету Міссурі, який закінчив з відзнакою і досяг великих успіхів у вивченні хімії.
Ще навчаючись в університеті, він почав займатися науковою роботою, був технічним помічником у науковця Люїса Стадлера, брав участь у розробці ультрафіолетових фільтрів. Згодом Роман захопився роботою у галузі генетики і став аспірантом Стадлера. Сім’я Стадлера дуже тепло ставилася до молодого аспіранта, вважала його шостим сином. Окрім Стадлера, Романа оточували багато науковців, які мали на нього позитивний вплив. Саме в цей період було покладено початок розквіту генетики в університеті Міссурі.
У 1942 році Гершель здобуває докторську ступінь, тоді ж він був призначений на свою першу і єдину академічну посаду на кафедрі ботаніки в університет Вашингтона.
Тривала Друга Світова війна і Роман був направлений на військову службу, де він служив капітаном армії повітряних сил США.
У 1946 році Роман Гершель повернувся до університету Вашингтона, де спрямував свої дослідження на цитогенетику кукурудзи.
Через тринадцять років в університеті штату Вашингтон була створена кафедра генетики, очолити яку довірили Роману Гершелю. Як завідувач кафедри, він почав запрошувати відомих вчених, щоб збільшити науковий потенціал свого колективу.
Гершель заснував і сам редагував щомісячник, який висвітлював дослідження в області генетики.
Значну частину своєї діяльності Роман Гершель присвятив реалізації програми підготовки аспірантів. Про успіх її свідчать здобутки випускників, які стали лідерами в науковому світі.
У 1965 році Роман Гершель організував невелику міжнародну зустріч генетиків, які досліджували дріжджі. На цій нараді було не більше шістдесяти чоловік, і Гершель не сподівався, що зустріч стане подією, котра відбуватиметься раз у два роки з відвідуваністю понад тисячу чоловік. Під час засідання, яке відбулося в 1972 році в Італії, видатний вчений Джовані Магні назвав Гершеля «папою генетики дріждів».
У 1976 році Роман Гершель переніс інсульт і, як наслідок, права рука була паралізована повністю, а нога – частково. Це було важким ударом для людини, яка до цього була фізично сильною і дуже активною.
У складний період свого життя Роман зібрав всю свою силу і рішучість та з допомогою дружини Керіл Кан, з якою щасливо прожив п’ятдесят років, перебудував своє життя. І це стало одним з величезних життєвих досягнень вченого.
У 1980 році, у віці шістдесят п’ять років, Гершель залишив посаду завідувача кафедрою. Щоб віддати честь і скласти шану Роману Гершелю, як засновнику і очільнику кафедри, висловити вдячність за самовіддану і невтомну працю, оцінити його величезний внесок у становлення та розвиток генетики, до університету Вашингтона з усього світу з’їхалися колишні аспіранти і докторанти кафедри генетики. Для Гершеля це був зворушливий і важливий момент, переконливий доказ успіху його зусиль у розвитку програми дослідження в галузі генетики в університеті Вашингтона.
Тоді ж він отримав міжнародне визнання своєї роботи в поведінці хромосом та генетичній рекомбінації.
Роман Гершель до кінця життя продовжував проведення досліджень з генетики. Він планував, працював, керував ходом експериментів своїх техніків. Вчений завершив рукопис – свою останню наукову працю за кілька днів до своєї смерті.
Роман Гершель помер у липні 1989 року, залишивши нащадкам багату спадщину своїх наукових робіт та досліджень у сфері генетики.
Після його смерті сім’я і друзі заснували стипендіальний фонд у пам’ять про великого вченого і як фінансову допомогу кращим студентам університету Вашингтона, які проводять генетичні дослідження.
Алла МАТВІЮК,
директор Шумського районного краєзнавчого музею.
Президент товариства генетики Сполучених Штатів Америки, член Національної академії наук, почесний доктор Університету П’єра і Марії Кюрі в Парижі, почесний доктор технічних наук, президент міжнародного Конгресу дріжджів генетики і молекулярної біології, почесний доктор університету Міссурі – неповний перелік титулів нашого земляка, уродженця Шумщини Романа Гершеля.
Фото з відкритих джерел
Величезний внесок в розвиток генетики, наукові здобутки Гершеля отримали світове визнання. Він нагороджений Золотою медаллю фонду Крістіан Хансен (Данія), медаллю «За заслуги» університету Міссурі – Колумбія, медаллю Томаса Хант Моргана.
Роман Гершель народився в Шумську 29 вересня 1914 року. Ще до того його батько емігрував до США. Через події Першої Світової війни Рома з мамою переїхали до Америки лише в 1921 році. Родина поселилася у північній Міннесоті, де народилися брат і сестра Романа, а сам він почав відвідувати громадську школу. Освітні можливості там були невеликими, і тому Роман переїхав до родичів в Сент-Луїс, щоб відвідувати середню школу у великому місті.
У 1932 році Роман вступив до університету Міссурі, який закінчив з відзнакою і досяг великих успіхів у вивченні хімії.
Ще навчаючись в університеті, він почав займатися науковою роботою, був технічним помічником у науковця Люїса Стадлера, брав участь у розробці ультрафіолетових фільтрів. Згодом Роман захопився роботою у галузі генетики і став аспірантом Стадлера. Сім’я Стадлера дуже тепло ставилася до молодого аспіранта, вважала його шостим сином. Окрім Стадлера, Романа оточували багато науковців, які мали на нього позитивний вплив. Саме в цей період було покладено початок розквіту генетики в університеті Міссурі.
У 1942 році Гершель здобуває докторську ступінь, тоді ж він був призначений на свою першу і єдину академічну посаду на кафедрі ботаніки в університет Вашингтона.
Тривала Друга Світова війна і Роман був направлений на військову службу, де він служив капітаном армії повітряних сил США.
У 1946 році Роман Гершель повернувся до університету Вашингтона, де спрямував свої дослідження на цитогенетику кукурудзи.
Через тринадцять років в університеті штату Вашингтон була створена кафедра генетики, очолити яку довірили Роману Гершелю. Як завідувач кафедри, він почав запрошувати відомих вчених, щоб збільшити науковий потенціал свого колективу.
Гершель заснував і сам редагував щомісячник, який висвітлював дослідження в області генетики.
Значну частину своєї діяльності Роман Гершель присвятив реалізації програми підготовки аспірантів. Про успіх її свідчать здобутки випускників, які стали лідерами в науковому світі.
У 1965 році Роман Гершель організував невелику міжнародну зустріч генетиків, які досліджували дріжджі. На цій нараді було не більше шістдесяти чоловік, і Гершель не сподівався, що зустріч стане подією, котра відбуватиметься раз у два роки з відвідуваністю понад тисячу чоловік. Під час засідання, яке відбулося в 1972 році в Італії, видатний вчений Джовані Магні назвав Гершеля «папою генетики дріждів».
У 1976 році Роман Гершель переніс інсульт і, як наслідок, права рука була паралізована повністю, а нога – частково. Це було важким ударом для людини, яка до цього була фізично сильною і дуже активною.
У складний період свого життя Роман зібрав всю свою силу і рішучість та з допомогою дружини Керіл Кан, з якою щасливо прожив п’ятдесят років, перебудував своє життя. І це стало одним з величезних життєвих досягнень вченого.
У 1980 році, у віці шістдесят п’ять років, Гершель залишив посаду завідувача кафедрою. Щоб віддати честь і скласти шану Роману Гершелю, як засновнику і очільнику кафедри, висловити вдячність за самовіддану і невтомну працю, оцінити його величезний внесок у становлення та розвиток генетики, до університету Вашингтона з усього світу з’їхалися колишні аспіранти і докторанти кафедри генетики. Для Гершеля це був зворушливий і важливий момент, переконливий доказ успіху його зусиль у розвитку програми дослідження в галузі генетики в університеті Вашингтона.
Тоді ж він отримав міжнародне визнання своєї роботи в поведінці хромосом та генетичній рекомбінації.
Роман Гершель до кінця життя продовжував проведення досліджень з генетики. Він планував, працював, керував ходом експериментів своїх техніків. Вчений завершив рукопис – свою останню наукову працю за кілька днів до своєї смерті.
Роман Гершель помер у липні 1989 року, залишивши нащадкам багату спадщину своїх наукових робіт та досліджень у сфері генетики.
Після його смерті сім’я і друзі заснували стипендіальний фонд у пам’ять про великого вченого і як фінансову допомогу кращим студентам університету Вашингтона, які проводять генетичні дослідження.
Алла МАТВІЮК,
директор Шумського районного краєзнавчого музею.
Президент товариства генетики Сполучених Штатів Америки, член Національної академії наук, почесний доктор Університету П’єра і Марії Кюрі в Парижі, почесний доктор технічних наук, президент міжнародного Конгресу дріжджів генетики і молекулярної біології, почесний доктор університету Міссурі – неповний перелік титулів нашого земляка, уродженця Шумщини Романа Гершеля.
Фото з відкритих джерел
Величезний внесок в розвиток генетики, наукові здобутки Гершеля отримали світове визнання. Він нагороджений Золотою медаллю фонду Крістіан Хансен (Данія), медаллю «За заслуги» університету Міссурі – Колумбія, медаллю Томаса Хант Моргана.
Роман Гершель народився в Шумську 29 вересня 1914 року. Ще до того його батько емігрував до США. Через події Першої Світової війни Рома з мамою переїхали до Америки лише в 1921 році. Родина поселилася у північній Міннесоті, де народилися брат і сестра Романа, а сам він почав відвідувати громадську школу. Освітні можливості там були невеликими, і тому Роман переїхав до родичів в Сент-Луїс, щоб відвідувати середню школу у великому місті.
У 1932 році Роман вступив до університету Міссурі, який закінчив з відзнакою і досяг великих успіхів у вивченні хімії.
Ще навчаючись в університеті, він почав займатися науковою роботою, був технічним помічником у науковця Люїса Стадлера, брав участь у розробці ультрафіолетових фільтрів. Згодом Роман захопився роботою у галузі генетики і став аспірантом Стадлера. Сім’я Стадлера дуже тепло ставилася до молодого аспіранта, вважала його шостим сином. Окрім Стадлера, Романа оточували багато науковців, які мали на нього позитивний вплив. Саме в цей період було покладено початок розквіту генетики в університеті Міссурі.
У 1942 році Гершель здобуває докторську ступінь, тоді ж він був призначений на свою першу і єдину академічну посаду на кафедрі ботаніки в університет Вашингтона.
Тривала Друга Світова війна і Роман був направлений на військову службу, де він служив капітаном армії повітряних сил США.
У 1946 році Роман Гершель повернувся до університету Вашингтона, де спрямував свої дослідження на цитогенетику кукурудзи.
Через тринадцять років в університеті штату Вашингтон була створена кафедра генетики, очолити яку довірили Роману Гершелю. Як завідувач кафедри, він почав запрошувати відомих вчених, щоб збільшити науковий потенціал свого колективу.
Гершель заснував і сам редагував щомісячник, який висвітлював дослідження в області генетики.
Значну частину своєї діяльності Роман Гершель присвятив реалізації програми підготовки аспірантів. Про успіх її свідчать здобутки випускників, які стали лідерами в науковому світі.
У 1965 році Роман Гершель організував невелику міжнародну зустріч генетиків, які досліджували дріжджі. На цій нараді було не більше шістдесяти чоловік, і Гершель не сподівався, що зустріч стане подією, котра відбуватиметься раз у два роки з відвідуваністю понад тисячу чоловік. Під час засідання, яке відбулося в 1972 році в Італії, видатний вчений Джовані Магні назвав Гершеля «папою генетики дріждів».
У 1976 році Роман Гершель переніс інсульт і, як наслідок, права рука була паралізована повністю, а нога – частково. Це було важким ударом для людини, яка до цього була фізично сильною і дуже активною.
У складний період свого життя Роман зібрав всю свою силу і рішучість та з допомогою дружини Керіл Кан, з якою щасливо прожив п’ятдесят років, перебудував своє життя. І це стало одним з величезних життєвих досягнень вченого.
У 1980 році, у віці шістдесят п’ять років, Гершель залишив посаду завідувача кафедрою. Щоб віддати честь і скласти шану Роману Гершелю, як засновнику і очільнику кафедри, висловити вдячність за самовіддану і невтомну працю, оцінити його величезний внесок у становлення та розвиток генетики, до університету Вашингтона з усього світу з’їхалися колишні аспіранти і докторанти кафедри генетики. Для Гершеля це був зворушливий і важливий момент, переконливий доказ успіху його зусиль у розвитку програми дослідження в галузі генетики в університеті Вашингтона.
Тоді ж він отримав міжнародне визнання своєї роботи в поведінці хромосом та генетичній рекомбінації.
Роман Гершель до кінця життя продовжував проведення досліджень з генетики. Він планував, працював, керував ходом експериментів своїх техніків. Вчений завершив рукопис – свою останню наукову працю за кілька днів до своєї смерті.
Роман Гершель помер у липні 1989 року, залишивши нащадкам багату спадщину своїх наукових робіт та досліджень у сфері генетики.
Після його смерті сім’я і друзі заснували стипендіальний фонд у пам’ять про великого вченого і як фінансову допомогу кращим студентам університету Вашингтона, які проводять генетичні дослідження.
Алла МАТВІЮК,
директор Шумського районного краєзнавчого музею.
Президент товариства генетики Сполучених Штатів Америки, член Національної академії наук, почесний доктор Університету П’єра і Марії Кюрі в Парижі, почесний доктор технічних наук, президент міжнародного Конгресу дріжджів генетики і молекулярної біології, почесний доктор університету Міссурі – неповний перелік титулів нашого земляка, уродженця Шумщини Романа Гершеля.
Фото з відкритих джерел
Величезний внесок в розвиток генетики, наукові здобутки Гершеля отримали світове визнання. Він нагороджений Золотою медаллю фонду Крістіан Хансен (Данія), медаллю «За заслуги» університету Міссурі – Колумбія, медаллю Томаса Хант Моргана.
Роман Гершель народився в Шумську 29 вересня 1914 року. Ще до того його батько емігрував до США. Через події Першої Світової війни Рома з мамою переїхали до Америки лише в 1921 році. Родина поселилася у північній Міннесоті, де народилися брат і сестра Романа, а сам він почав відвідувати громадську школу. Освітні можливості там були невеликими, і тому Роман переїхав до родичів в Сент-Луїс, щоб відвідувати середню школу у великому місті.
У 1932 році Роман вступив до університету Міссурі, який закінчив з відзнакою і досяг великих успіхів у вивченні хімії.
Ще навчаючись в університеті, він почав займатися науковою роботою, був технічним помічником у науковця Люїса Стадлера, брав участь у розробці ультрафіолетових фільтрів. Згодом Роман захопився роботою у галузі генетики і став аспірантом Стадлера. Сім’я Стадлера дуже тепло ставилася до молодого аспіранта, вважала його шостим сином. Окрім Стадлера, Романа оточували багато науковців, які мали на нього позитивний вплив. Саме в цей період було покладено початок розквіту генетики в університеті Міссурі.
У 1942 році Гершель здобуває докторську ступінь, тоді ж він був призначений на свою першу і єдину академічну посаду на кафедрі ботаніки в університет Вашингтона.
Тривала Друга Світова війна і Роман був направлений на військову службу, де він служив капітаном армії повітряних сил США.
У 1946 році Роман Гершель повернувся до університету Вашингтона, де спрямував свої дослідження на цитогенетику кукурудзи.
Через тринадцять років в університеті штату Вашингтон була створена кафедра генетики, очолити яку довірили Роману Гершелю. Як завідувач кафедри, він почав запрошувати відомих вчених, щоб збільшити науковий потенціал свого колективу.
Гершель заснував і сам редагував щомісячник, який висвітлював дослідження в області генетики.
Значну частину своєї діяльності Роман Гершель присвятив реалізації програми підготовки аспірантів. Про успіх її свідчать здобутки випускників, які стали лідерами в науковому світі.
У 1965 році Роман Гершель організував невелику міжнародну зустріч генетиків, які досліджували дріжджі. На цій нараді було не більше шістдесяти чоловік, і Гершель не сподівався, що зустріч стане подією, котра відбуватиметься раз у два роки з відвідуваністю понад тисячу чоловік. Під час засідання, яке відбулося в 1972 році в Італії, видатний вчений Джовані Магні назвав Гершеля «папою генетики дріждів».
У 1976 році Роман Гершель переніс інсульт і, як наслідок, права рука була паралізована повністю, а нога – частково. Це було важким ударом для людини, яка до цього була фізично сильною і дуже активною.
У складний період свого життя Роман зібрав всю свою силу і рішучість та з допомогою дружини Керіл Кан, з якою щасливо прожив п’ятдесят років, перебудував своє життя. І це стало одним з величезних життєвих досягнень вченого.
У 1980 році, у віці шістдесят п’ять років, Гершель залишив посаду завідувача кафедрою. Щоб віддати честь і скласти шану Роману Гершелю, як засновнику і очільнику кафедри, висловити вдячність за самовіддану і невтомну працю, оцінити його величезний внесок у становлення та розвиток генетики, до університету Вашингтона з усього світу з’їхалися колишні аспіранти і докторанти кафедри генетики. Для Гершеля це був зворушливий і важливий момент, переконливий доказ успіху його зусиль у розвитку програми дослідження в галузі генетики в університеті Вашингтона.
Тоді ж він отримав міжнародне визнання своєї роботи в поведінці хромосом та генетичній рекомбінації.
Роман Гершель до кінця життя продовжував проведення досліджень з генетики. Він планував, працював, керував ходом експериментів своїх техніків. Вчений завершив рукопис – свою останню наукову працю за кілька днів до своєї смерті.
Роман Гершель помер у липні 1989 року, залишивши нащадкам багату спадщину своїх наукових робіт та досліджень у сфері генетики.
Після його смерті сім’я і друзі заснували стипендіальний фонд у пам’ять про великого вченого і як фінансову допомогу кращим студентам університету Вашингтона, які проводять генетичні дослідження.
Алла МАТВІЮК,
директор Шумського районного краєзнавчого музею.
Обговорення