Батьківщина картоплі – Південна Америка: там і нині вона росте у дикому стані. Стародавні індіанці почали культивувати картоплю близько 14 тисяч років тому. У нас в Україні її почали вирощувати лише у ХVІІІ столітті.
У світі відомо понад 150 сортів та різновидів картоплі. Цей дуже цінний продукт харчування, містить білки, жири, вуглеводи, калій, фосфор, магній, кальцій. залізо, багато різних вітамінів. Недарма кажуть, що картопля- другий хліб. Сотні смачних і поживних страв можна приготувати з цього незамінного коренеплоду.
На Україні щороку вирощується в усіх формах господарств до 23 млн тонн картоплі . Якщо десять років тому урожай бульб з гектара становив 100 центнерів, то в у 2017 році цей показник у середньому сягнув уже 170 цнт з га. В середньому на людину в місяць треба 7 кг овочу, на рік за підрахунками 132,1 кг при національній потребі 124 кілограми. Лише торік на продовольче споживання було направлено 5,6 млн тонн. Торік Україна експортувала 11,28 тис тонн картоплі на суму 2,72 млн доларів США. Основними покупцями як не дивно стала Білорусь, «бульбова» держава. Вона закупила цього коренеплоду в сусідів українців на суму 2,58 млн доларів США(10,78 тис тонн), на другому і третьому місці відповідно, Молдова і Азербайджан.
Тернопільщина ніколи не була лідером і навіть призером серед інших регіонів України у вирощуванні другого хліба, що є неодмінним компонентом у меню пересічного українця. Але науковий і виробничий центр насінництва, сортів, технологій, наукових і практичних нововведень зберігся у с. Васильківці Гусятинського району, завдяки розумному і господарському підході й далекоглядності одного найповажніжніших фермерів краю, заслуженого працівника сільського господарства України Володимира Коваля. Не хочу зайвий раз згадувати ще одну особу відому у нашому краї і за його межами. Майже 80 відсотків картоплі вирощує населення. Свій питомий внесок до честі мають трудівники Гусятинського, Теребовлянського і Підгаєцького районів. Найкраще на картопляних плантаціях спрацювали гусятинці, які вже накопали 7250 тонн бульб при урожайності 290 цнт з га.
В СФНГ «Коваль», що є візиткою другого хліба тут практикують до 100 в основному імпортних сортів і селекцій бульби, яку посадили на 220 гектарах, застосувавши гребеневий спосіб тепер під час картопляних жнив механізатор Василь Парасюк разом із своїм напарником Михайлом Сингаровським завершують комбайном дозбирувати урожай. Понад 300-320 цнт з га за погодними умовами цього року непоганий здобуток місцевих фермерів та спеціалістів.
На сусідній Чортківщині другим хлібом займається відоме в області сільгосппідприємство «Дзвін», де керівником, заслужений працівник сільського господарства України Василь Градовий. Тут спорудили сучасне картоплесховище, трудівники до основного початку осіннього комплексу робіт завершили збирання щедрого урожаю.
– А тепер ми перевели усю техніку на збирання соняшнику і копання цукрових буряків. Солодкі корені вирощували на 825 гектарах,- каже Василь Степанович. На бурякових гонах уже працюють три бурякозбиральні імпортні комплекси «Холмери», в середньому отримуємо по 5,5-6 тонн/га. Днями розпочав свій виробничий сезон найпотужніший Чортківський цукрозавод – виробництво ТОВ « Радехів- цукор». треба його безперебійно забезпечувати цукросировиною. На Тернопільщині планують виробити понад 270 тис т цукру- піску, що більше, ніж у 6 разів перевищує нормативну потребу споживання цукру населенням і харчовими підприємствами області. Працюватиме чотири заводи у Хоросткові, Чорткові, Козовій, Збаражі. Як зазначив в.о. директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимир Стахів, що при прогнозованій середній урожайності 490 ц/га очікується вал цукрової сировини, вирощеної на полях області господарствами всіх категорій, становить 1,66 млн т. Всього ТОВ «Радехів-цукор» планує отримати для переробки за угодами ,укладеними в області, а також за межами регіону, 1,9 млн т сировини. що на 210 тис . т. або на 12,4 відсотка, більше, ніж минулого року.
– Врожай картоплі може виявитися гіршим, ніж очікували,- каже вчений агроном й практик Юрій Панас.- Мова йде про якість товару. Врожай з гнилизною загрожує картоплі. У Львівській, Волинській, Тернопільській областях- головних картопляних регіонах, дуже мало якісної і товарного вигляду картоплі. Спека і липневі дощі дуже вдарили по пізніх сортах картоплі,- продовжує Юрій Петрович. Що не дозволило сформувати урожай, на який розраховували аграрії та фермери. Адже в середньому, незважаючи на природні умови, щороку ми збирали до 20 млн тонн картоплі.
Перспективу року наступного до цієї культури сформуємо коротко: насіння, своєчасно нарізані грабені, висадження картоплі й оперативний хімічний обробіток і захист культур від хвороб та шкідників.
Ярослав Бачинський.
