Минулого тижня відбулася Рада регіонального розвитку Тернопільської міської територіальної громади. Це один із багатьох заходів, спрямованих на пробудження громадської активності. Адже саме громада є основою побудови сильної національної держави. Зрештою, самоврядна та самодостатня громада, побудована на відповідальності кожного її члена, є основою сильної нації.
Саме громаду визначав основою побудови національної української держави Митрополит Андрей Шептицький у своєму знаменному посланні «Наша державність» відомої широкому загалу під назвою «Як будувати рідну хату».
Виголошене це послання було у час, коли у 1941 році Україна вкотре спробувала відновити свою державність. Більшість тодішніх лідерів руху за національне самовизначення були ув’язнені німецькою окупаційною владою за такі спроби. Українці перебували на розпутті. Митрополит говорив, що саме громада є найважливішою первинною і основною ланкою побудови держави.
Український духівник стверджував, що громада важливіша за інші форми об’єднання такі, як повіти і волості. Саме активна діяльність на рівні громади
«тут» і «зараз» робила українців сильними у всі часи. Тому кожен окупаційний режим, першим ділом, нищив наше відчуття єдності на низовому рівні. Відголоски «радянського панування» відчуваємо і сьогодні. Більшовики прийшли до нас під гаслом «владу радам», бо розуміли, що українець звик жити в громаді, разом вирішувати проблеми, разом будувати, бути активним. Адже у всі часи українці спільно будували школи, церкви, бібліотеки, просвіти, де б вони не були. Скориставшись добрим гаслом, нам принесли рабство.
Будували його не лише фізичним знищенням інтелігенції, господарів, духовенства, які розуміли справжню суть поняття «громада», але й через постійне нав’язування думки про «когось нагорі», хто «все зробить за нас». Ці відголоски відчуваються ще зараз. Кожен раз на виборах політичні кампанії будуються на гаслах «доброго пана», який прийде і порядок наведе.
Але це міф. Українська нація здатна самостійно зробити Україну сильною. І
починати потрібно з рівня громади. Сильні, самоврядні, самодостатні громади – основа сильної і заможної держави, основа сильної та заможної нації. Будувати таку самоврядність можна лише, коли кожен з нас на своєму місці буде готовий взяти часточку відповідальності за свій двір, свій будинок, свою вулицю, свою громаду, свою державу. Не чекаючи, коли прийде хтось інший. Не будуючи марних надій на «політичну волю» однієї людини.
Ключовим для пробудження спільної дії є довіра. Вона будується на прозорості
діяльності самоврядування і будь-якої влади поєднаній на спільній дії кожного
мешканця громади.
Колись провідник ОУН Степан Бандера сказав: «Найважливіша справа —
здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину. Тому за об’єкт своєї політичної праці беремо усю народну масу». Наше спільне національне завдання повернути українцю бажання бути активним не лише у боротьбі за свої особисті права, але й у роботі за покращення і посилення своєї громади.
Це є ідеологія українського націоналізму. Окремі практичні речі реалізовуються вже зараз. Зокрема у Тернополі діє багато елементів електронної демократії, котрі дозволяють кожному мешканцю Міської територіальної громади долучитися до управління містом, взяти участь у проектах формування бюджету, планів розвитку. У нас вже кілька років діє система «Відкрите місто», котра дозволяє в режимі онлайн відслідковувати вирішення різних нагальних питань. Тернопіль потрапив до ТОП-10 міст у рейтингу «Індекс прозорості місцевих бюджетів-2018». Фактично зроблено багато кроків для того, щоб громада отримала інструменти контролю та самоврядування.
Наступним етапом, якого повинен прагнути кожен націоналіст — досягнення самодостатності громад. Кожна громада повинна мати змогу заробляти
достатньо коштів для забезпечення її мешканців усіма необхідними послугами. Це один із головних наріжних каменів економічної програми націоналістів- свободівців. Громада повинна отримувати 70% податків. Податки мають сплачуватися за місцем фактичної діяльності підприємств.
Націоналізм – це не тільки про мову та культуру. Це також про правильні способи управління, які є для нас природними і традиційними. Це повернення до нашого менталітету і звички бути відповідальними за родину, громаду, націю. Саме в цьому полягає один із принципів націоналіста, який наголошує: «Будь свідомий того, що Ти є співвідповідальним за долю всієї Нації».
