Велике переселення відбуватиметься з січня 2019 року у три етапи – складання та сортування наявної документації, її перевезення, розукомплектування, розміщення у нових сховищах, довезення документів з райархівів, організацій, сільрад тощо.
За словами Ф.І. Полянського, на жаль, цей процес може викликати певні незручності для відвідувачів облдержархіву, адже під час переселення можуть виникнути проблеми з пошуками тих чи інших документів, і строками розгляду запитів, яких щоденно отримують 20-30. Загалом йдеться про перевезення 750 тисяч архівних справ та 40 тисяч екземплярів бібліотечного фонду.
Подарунок до Дня архівіста
У різні роки обласні можновладці обіцяли завершити споруду. Однак постійно бракувало коштів. Та завдяки чіткій позиції голови облдержадміністрації Степана Барни, його заступника Юрія Юрика, голови обласної ради Віктора Овчарука та депутатів вдалося довести справу до логічного завершення. Цьогоріч на виконання доручення керівництва ОДА депутати прийняли програму «Розвиток архівної справи». Цілком випадково, але за щасливим збігом обставин, це сталося 9 червня – у Міжнародний день архівів. Відтак з обласного бюджету на завершення довгобуду отримано понад 9 млн грн, з Державного фонду регіонального розвитку – ще понад 15 млн грн.
З історії облдержархіву
29 жовтня 1939 р. було створено Тернопільський обласний державний архів у приміщенні Домініканського костелу.
– Організаційну мережу архівів області остаточно було сформовано у 1940 р., – розповідає Федір Полянський. – Станом на 1 січня 1941 р. на зберіганні в облдержархіві перебувало вже 123 фонди, в яких налічувалось близько 1,5 млн одиниць.
Роботу, яку проводили працівники архівів області, перервала війна. Виникла необхідність негайної перебудови роботи архівних органів. Частину документів евакуювали і до завершення війни зберігали у м. Златоуст (Росія).
Відновлення робіт архівних органів розпочалось 12 березня 1944 р.
Згідно з рішенням сесії Тернопільської обласної ради народних депутатів від 4 жовтня 1988 р. було ліквідовано архівний відділ облвиконкому. Надалі й до нині управлінські функції виконує Державний архів Тернопільської області.
Оскільки архівосховища станом на 1 січня 1991 р. були на 100 відсотків заповненні, 7 січня 1991 р. було підписано угоду про будівництво нового типового приміщення облдержархіву на 1,5 млн одиниць зберігання.
Після проголошення незалежності України, 27 серпня 1991 р. Президія Верховної Ради України ухвалила рішення про передачу архівів Компартії України на державне зберігання в облдержархіви.
Стало можливим розсекречення документів радянських репресивних органів, видання великої кількості історико-просвітницької літератури.
Сьогодні Державний архів Тернопільської області є структурним підрозділом облдержадміністрації та підпорядкований голові обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Державній архівній службі України.
За чим йдуть до облдержархіву?
Серед напрямків діяльності облдержархіву області – формування Національного архівного фонду, зберігання та використання його документів, видавнича діяльність, науково-довідкова бібліотека, у якій працюють науковці, викладачі, студенти. До речі, розміщення облдержархіву у мікрорайоні «Дружба» багатьом на руку, адже тут навчається, працює, проживає більше половини викладачів та студентів Тернополя.
– Щоправда, залишати приміщення на вулиці Сагайдачного, 14 – ностальгічно, адже тут панує містичний дух старовини, – зазначає Федір Полянський. – Хоча переїзд у нове, сучасне приміщення на вулицю Карпенка, 2 не може не тішити. Два перші поверхи тут будуть адміністративними, працюватимуть конференц-зал, читальний зал, стіл довідок.
До речі, здебільшого люди звертаються з соціально-правовими запитами. Наприклад, щодо встановлення трудового стажу, підтвердження шкідливих умов виробництва, реєстрації актів цивільного стану зі старих метричних книг тощо. Як правило, їх видають швидше, як за місяць.
Верхні поверхи новобуду відразу спроектовані під архівні сховища, зі спеціальними полицями, встановленням відповідного температурного режиму тощо. Приміщення має індивідуальне опалення, два ліфти, охоронну та пожежну сигналізацію, кондиціонування.
На нижніх адміністративних поверхах традиційно відбуватимуться виставки, «круглі столи», наукові конференції. У планах – відкриття реставраційних майстерень. І, звичайно ж, відвідувачів чекають у комп’ютеризованому читальному залі та у безмежжі пошукових архівних лабіринтів.
До речі, 24 грудня – День працівників архівних установ України. З чим і вітаю усіх, хто дотичний до цієї галузі життєдіяльності суспільства. Нових відкриттів архіваріусам, дослідникам, усім тим, хто цікавиться секретами старовини…
Галина ВАНДЗЕЛЯК
