Промайнуло цьогорічне літо, відцвіло буйнотрав´ям, відшуміло відпустками та веселими канікулами, відхлюпотіло теплими водами річок та озер. І хоч залишило приємні спогади, та осінь потрохи огортає їх холодом.
Спогади вже не так зігрівають, а тому люди починають шукати інші джерела тепла. У моєму селі Максимівка, що на Збаражчині, відбулася важлива подія – відкриття у місцевій лікарні соляної кімнати.
Не завжди вдається сільським трудівникам викроїти час і кошти, щоб лікуватися та відпочивати на морях, дихати оздоровчим повітрям печер. Тому я виношував мрію відтворити це у соляній кімнаті Максимівської лікарні.
І ось, заручившись підтримкою друзів-однодумців, я об’їздив десяток подібних місць, цікавився методикою оздоровлення у монахів, оббивав пороги обласних та районних чиновників, переконував у необхідності такого «солоного дива» для дітей, старших людей, для реабілітації та лікування військових.
Втілювати мрії завжди нелегко, та завдяки друзям, депутатам сільської ради і голові, громадам району, архітекторам, тепер є у Максимівці соляна кімната. Думаю, з часом у наш оздоровчий центр приїжджатимуть люди і з інших сіл та міст.
Бажаю усім, щоб хороші ідеї зароджувалися у мріях та обов’язково втілювалися у життя.
Михайло ХОМИШАК,
голова ГО «Максимівська ініціатива»
Обговорення