Успенський пiст або Спасiвка починається 14-го серпня та триває до 28-го серпня, до свята Успiння Пресвятої Богородицi. Успенський піст встановлено на пошану святу Успіння Пресвятої Борогодиці. Цим постом ми готуємось до належної зустрічі великого – – двунадесятого свята Православної Церкви.
Серед його особливостей можна назвати дві речі. Так, з одного боку Церковний устав приписує йому таку ж строгість, яку має Великий піст, а з іншого він припадає на літо – таку пору року, коли віруючі мають величезну кількість овочів та фруктів, картоплі, капусти, грибів та меду. Тому, Успенський піст, або Спасівка, завжди вважався найлегшим та найприємнішим багатоденним постом.
Загальні вказівки для додержання посту розподілені наступним чином: понеділок, середа та п’ятниця – сухоїдіння. Тобто, дозволяється вживати хліб, сіль, воду, сирі овочі та фрукти, сухофрукти. Отці духівники в ці дні дозволяють печену їжу, але не варену та чай. Більш суворі аскети не дозволяють собі іжу, що зазнала термічної обробки. У вівторок та четвер устав дозволяє варену їжу без олії. В суботу та неділю можна вживати олію та вино.
У перший день посту – на свято Винесення Чесного і животворчого Хреста (1/14 серпня) за традицією освячується мед нового врожаю. Звідси – народна назва свята «Медовий Спас» чи «Маковія». У народі того дня прийнято господинями пекти медові пряники чи блінчики з медом або маком.
На свято Преображення Господнього (6/19 серпня) освячуються плоди нового врожаю. У нашій місцевості це, переважно, яблука та виноград. Також, цього дня можна їсти рибу, олію та вино.
Якщо свято Успіння Пресвятої Богородиці випадає на середу чи п’ятницю, то потрібно ще тримати піст – до наступного дня. Однак, уже можна їсти рибу, заради свята.
Чи слiд на цей перiод вiдмовитися вiд споживання фруктів, як це дехто робить?
Деякі благочестиві віручі, й дійсно, утримуються від вживання фруктів, зокрема яблук, груш та винограду, до часу освячення й благословення їх в свято Преображення Господнього. Така практика доволі суперечлива з наступних причин. Обряд освячення плодів спочатку з’явився у країнах православного Сходу, і вже прийшов до нас з часів Хрещення з Царгороду усталеним чином. Очевидно, що різні плоди у різних країнах дозрівають по різному. В т.ч. яблука. Більше того. Сама Церква не має вказівок на заборону вживання яблук та груш. Очевидно в час посту це було б дивно. Натомість «Типикон» не дозволяє вживати виноград – особливо символічний «церковний» плід . Особливо ця заборона стосувалася ченців, в чиїх обителях доглядали за плантаціями винограду. Покаранням за такий проступок непослушним монахам була заборона цілий місяць не їсти винограду.
Що спільного “листів щастя” з “єрусалимським хлібом”? – обов’язково прочитайте, якщо не читали.
У молитві освячення священик просить Бога благословити початок плодів, подати багатий урожай на них «у місці цьому, по всій Україні нашій і на всьому світові Твоєму». І далі: «Тих, що працюють коло них благослови в доброму здоров’ї та спокої зібрати й скористувати їх, а всіх людей Твоїх благослови спожити ці дари Твої на здоровя тілу, душі на спасіння, щоб вдячні Тобі були і в честь і в славу Твою споживати їх сподобилися…»
Чи вважається грiхом участь у рiзних масових заходах, якi зазвичай проходять у День Незалежностi, що випадає на час посту (24 серпня)?
Якщо людина буде вести себе стримано і розважливо, усвідомлюючи власне християнське покликання, то в святкуванні Дня незалежності гріха немає. Коли ж вона вестиме себе так, наче немає ні Бога, ні інших людей навколо – то це гріх незалежно від дня календаря. Порушенням посту ми називаємо такий вичинок, при якому людина між гріхом та благодаттю обирає гріх. Зверніть увагу на сумну іронію: можна святкувати День Незалежності, ставши при цьому, жертвою власних залежностей і страстей. Здається, навіть зайвим нагадувати, що не лише релігійні, але й значні державні чи національні свята слід зустрічати з гідністю християнина та українця-патріота.
Протоієрей Євген Заплетнюк,
кандидат богослів’я
