У своєму позові громадянин Італії апелював до міжнародної конвенції про викрадення дітей.
«Позивач зазначив, що він та Ольга Я. є батьками неповнолітньої дитини, яка народилась і до 2-річного віку проживала в Італії, – йдеться у повідомленні прес-служби апеляційного суду області Проте у вересні 2016 року Ольга Я. без дозволу батька вивезла дитину в Україну та відмовляється її повернути до місця постійного проживання, що, на думку позивача, є протиправним та суперечить Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року».
Жінка пояснила, що із позивачем у шлюбі не перебуває і законних підстав проживати в Італійській Республіці не має, а дитина є громадянином України.
У вересні 2016 року вона разом із сином за згодою позивача та на його кошти назавжди повернулась в Україну. Їх сімейне життя не склалось, оскільки позивач має боргові зобов’язання і нездатний утримувати дитину. Тим часом, вона жодних перешкод у спілкуванні батька з сином не чинить і не перешкоджає йому брати участь у вихованні дитини.
Зараз вона з сином зареєстровані та проживають в будинку її батьків в одному з сіл Бережанського району Тернопільської області. У помешканні створено належні умови для повноцінного зростання та розвитку дитини. Син відвідує дитячий садок, танцювальний гурток, має друзів, розмовляє українською мовою, італійської не знає. Оскільки у неї відсутній дозвіл Італійської Республіки на в’їзд, у разі перетину кордону її депортують. Таким чином, у разі повернення дитини в Італію вона буде позбавлена можливості піклуватися про неї, що суттєво вплине на її морально-психологічний стан через малолітній вік та необхідність постійної материнської турботи, яку не може замінити батько.
Також Ольга Я. вказала, що в Україні Мікеле знайшов собі іншу жінку та виїхав із нею до Італії, тому задоволення позову та передача дитини в іншу сім’ю може заподіяти дитині фізичну або психічну шкоду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та заслухавши доводи сторін, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області прийшла до висновку, що у справі відсутні докази незаконного переміщення та утримування дитини на території України в розумінні Конвенції 1980 року.
